Реформа починається зі зміни понять
Відгадайте загадку: вона для німця – зручна, комфортна та фінансово доступна, для українця – неорганізована, проблемна, та ще й висмоктує останні гроші з кишені. Комунальна сфера! Така різна за формою подачі, сприйняттям та тарифами в Україні і Німеччині. Порівнюємо не для того, щоб впасти у відчай. Реформи в ЖКХ Німеччини настільки успішні, що не скористатися позитивним прикладом і досвідом для нашої держави було б безглуздо. До того ж теперішній стан житлового фонду України схожий на Східну Німеччину після об’єднання. Кардинальні зміни там почалися з розробки та прийняття державної програми з санації. Українці все частіше чують це слово, яким визначається комплексний процес з відновлення стану і модернізації будівлі, а також його інженерних систем. Санація дорівнює економії ресурсів, – підкреслюють німецькі фахівці. Серед найголовніших енергозберігаючіх заходів: ремонт та утеплення даху, горища, під’їзду, сходових майданчиків, додаткова теплоізоляція фасаду; заміна вікон; оновлення опалювальної системи та водопровідних труб для гарячої і холодної води. Зрозуміло, що така комплексна санація продовжує життя будинку; забеспечує комфортне і безпечне проживання мешканців. А головне – значно скорочує енергоспоживання, і відповідно городяни бачать значне зниження грошових витрат.
Комунальні реалії
Зараз українці чекають на платіжки за тепло. Суми оплати для багатьох – приголомшлива новина. Досвід минулої зими довів, що навіть субсидії не спасають сімейний гаманець. За зростаючі тарифи отримаємо неякісну послугу та хамське ставлення комунальників. Прикладів, навіть, у рідному Запоріжжі – безліч вже цієї осені.
Тим часом німці не турбуються про такі «комунальні дрібниці»? Там все очікувано, прогнозовано, завжди зрозуміло. Заощаджувати зручно, – розповідає Петер Рунк, мешканець Людвигсхафену.
В квартирах є регулятори тепла. Кожен сам собі виставляє ту температуру, яка найприємніша. Все автоматично: поставили на 18 градусів, вище не підніметься. В більшості квартир стоять добрі склопакети, які зберігають тепло. Коли люди отримують рахунки від енергетичних компаній, завжди можна порівняти: скільки ти споживав минулого року за цей час, можна порівняти з іншою родиною. Скільки використовує аналогічна сім’я в аналогічній квартирі. Скільки споживаємо газу чи іншої енергії. Це стимулює і мотивую економити! Кожен сплачує тільки за те, що споживає.
Україна використовує у п’ять разів більше енергії, ніж Німеччина. Зверніть увагу, з населенням удвічі більше. Порівняно з Польщею ми витрачаємо утричі більше енергії не лише на опалення, а й на освітлення та споживання всередині будинків. Майже 50% тепла надмірно витрачається через погане утеплення і відсутність систем управління теплом. І це знову про необхідність санації. З досвіду Німеччини після проведення комплексного відновлення житлового фонду заощаджується до 50% енергії на опалення і гарячу воду.
Досі питаннями енергоефективності в Україні ніхто не займався, – визнають експерти. Це нікому не вигідно, адже за всі втрати газу і тепла в мережах платять громадяни. Відсутність стратегічного бачення майбутнього та реформування житлової сфери очікувано призвело до сучасних плачевних результатів. Житловий фонд України – це близько 10 млн. будинків, з них майже половина – з граничним ступенем зносу. Тільки незначна кількість відповідає сучасним вимогам з енергозбереження. Постіно зростаючи тарифи на енергоресурси ще більше посилюють проблему.
Единий шлях – тепломодернізація, – наголошують фахівці
Один з вже результативно працюючих механізмів тепломодернізації – програма «Теплих кредитів». Так називається державна підтримка проведення заходів з енергозбереження у житловому фонді. Запоріжжя за кількістю отриманих «теплих кредитів» посідає друге місце в Україні, – підкреслює Яна Калініна, начальник відділу нормативно-методологічного забезпечення розвитку житлового господарства департаменту з управління ЖКГ міської ради. За її словами, 37 будинків отримали 6 мільйонів «теплих кредитів», за рахунок яких профінансовано утеплення фасадів, встановлення нових вікон, дверей, індивідуально-теплових пунктів та інших енергозберігаючих заходів. Для фізичних осіб компенсується 35% витрат на матеріали. Юридичні особи – ОСББ та ЖСК мають більше можливостей: компенсації з держбюджету – від 40 до 70%. Щорічно до програми долучається все більше ОСББ.
«Головна ідея «Теплих кредитів»: люди, як власники житла, повинні утеплювати свої будинки, проводити їх модернізацію, впроваджувати енергоефективні технології. А держава надає фінансову підтримку,» – підкреслює Яна Калініна.
ОСББ по всій Україні вже відчули ефективність «теплих кредитів». Тому 300 млн., передбачених в держбюджеті-2017 на цю програму, вже використані. Проте немає ні єдиного випадку, коли «теплі кредити» не надані (за умови виконання всіх вимог). Банки дофінансовані на 100 млн. гривень, – повідомила Яна Калініна. Вона підкреслює, грошей всім вистачає!
Коли чекати окупності «теплих кредитів»?
У кожному випадку окупність прораховується окремо, – впевнені експерти. Залежить від комплексності енергоефективних заходів. Якщо замінено тільки вікна – окупність до 3-х років, бо вони не зменшують обсяги споживання тепла. Утеплення стін – це більш дороговартісна річ – і окупається через 5-6 років.
«Найбільш ефективна складова модернізації будинку – встановлення ІТП (індивідуального-теплового пункту). Він забезпечує корегування кількості тепла. Ефект досягається в різних будинках різний. В нашому випадку залежно від місяця – 25-35% економії від попереднього періоду. Крім того, більше немає проблем з тим, що одна квартира перегрівається, а інша – мерзне, – поділився досвідом Борис Россоха, голова ревізійної комісії ОСББ «Запоріжсталь-19»
Борис Россоха просить не плутати ІТП с лічильником тепла, бо він тільки підраховує скільки теплової енергії зайшло в будинок. ІТП дозволяє самостійно корегувати обсяги споживання тепла. Можна визначити певну температуру. В ОСББ «Запоріжсталь-19» це 20-21 градус. Скарг стосовно тепла у мешканців немає, – констатує представник ОСББ.
Реформи треба починати зі зміни понять
На цьому наполягають юристи. Енергореформа, реформа ЖКХ важко просувається, тому що у свідомості населення переважають міфи над реальними можливостями. Ще чверть століття тому власники квартир перебрали на себе відповідальність за те, що відбувається в багатоквартирному будинку. 1991 року законом «Про власність» квартира виділена, як окремий об’єкт власності. Незважаючи на це чверть століття в Україні існує міф, що будинком повинен займатись хтось (міський голова, благодійник, ЖЕК), тільки не власники.
Про термомодернізацію, люди впевнені, що не вони повинні займатися проблемами свого будинку. Є міф: держава перекладає свою відповідальність на нас. Але ж, ви купили квартиру, ви її приватизували, ви прийняли на себе відповідальність. Держава нам нічого не винна. Отаке спотворене уявлення громадян про те, хто кому що винен. Хто в дійсності відповідає про стан багатоквартирного будинку призводить до того, що повільно йде процес термомодернізації. І це випадок, коли проблеми не в законодавстві, а в тому, що про це думають люди і як діють. Останні 20 років ці міфи вкладалися в голову людей, в тому числі органами місцевого самоврадування. Тому треба починати зі зміни понять. Називаємо речі своїми іменами, – наполягає юрист Дмитро Левицький.
В часи започаткування санації в Німеччині робота з населенням проводилась дуже активно. Соціологам була поставлена задача достукатися до кожної квартири. Для українців зараз теж вкрай важлива роз’яснювальна робота. Бо реформа ЖКХ пов’язане з економікою, громадським спокоєм та іншими сферами життя. Вчитель, підприємець, будь хто буде краще працювати на роботі, якщо вдома його чекає тепла оселя і комунальні тарифи не з’їдатимуть більшу частину зарплати.