Новости Запорожья | Онлайн главные свежие новости за сегодня | inform.zp.ua

Каждое пятое исследование воздуха в Запорожье показывает превышения по содержанию загрязняющих веществ

Новини Запоріжжя

Ежедневно мы возмущаемся загазованным воздухом в Запорожье, с выбросами местных предприятий связываем проблемы со здоровьем, обвиняем в бездействии власти и контролирующие органы. Украина внедряет “экологические” обязательства Соглашения об ассоциации с ЕС, согласно которым общественность должна не только знать о состоянии окружающей среды, но и активно использовать рычаги воздействия на загрязнителей.

Вскоре в нашем городе появится мобильная лаборатория, которая будет мониторить состояние окружающей среды. И мы уже точно будем знать, чем дышим! Помогут ли знания в улучшении экологической ситуации нашего промышленного центра – комментируют эксперты: Евгений Тулушев – специалист Областного лабораторного центра МОЗ Украины, Олеся Крамаренко – руководитель ОО «Дзига» и Андрей Задорожнюк – главный редактор inform.zp.ua.

Евгений Тулушев: Система отсутствует, это правда. Уже год в областном Департаменте экологии лежит проект программы областной системы мониторинга. Но она не принята.

Есть 2 организации: Гидрометеослужба и мы – Областной лабораторный центр МОЗ Украины, которые проводят исследования атмосферного воздуха и воды реки Днепр. И ещё ряд служб, которые делают свой мониторинг. Сами предприятия проводят исследования воздуха и воды.

Мы проводим исследования 1-2 раза в неделю только в рабочее время. Это в 10 раз меньше, чем раньше. Когда был экопост, мы работали круглосуточно и в выходные, и праздничные дни.

Как Вы считаете, сказалось на экологической ситуации отсутствие ежедневного контроля?

Евгений Тулушев: Отсутствие контроля за атмосферным воздухом на его качестве никак не сказывается. Это всего на всего инструмент для того, чтоб принимать какие-то меры. А уменьшение или увеличение загазованности связано совсем с другими факторами.

Евгений Тулушев: Мы еженедельно размещаем всю информацию по воздуху, питьевой воде и водоёмам, по всем вопросам, которыми занимаемся, на своём сайте. Еженедельно информируем мэрию, обладминистрацию, экологическую инспекцию, шлем отдельным депутатам отчёты и размещаем их на сайте нашего Областного лабораторного центра. То есть, информацией я делюсь с кем только можно. К сожалению, отсутствие самой системы мониторинга сказывается на таких вещах как доступность информации, её действительно не хватает, очень не хватает. Я задумываюсь: вот будет новая лаборатория, куда она будет давать сведения? Системы-то нет.

Олеся Крамаренко: Так, я хотіла розділити Ваше обурення. Була петиція, створена громадськими активістами, щоб на сайтах (ЗОДА та мерії) публікувались данні, але вони на сьогоднішній день друкуються таким чином, що їх треба шукати. Коли навіть знаходимо данні спостережень, там абсолютні рисочки і нулі. Я сьогодні взяла показати Вам (фото).

Березень 2018 року. Порівняємо данні Гідромету по фенолу офіційні з тим, що публікували на сайті. Вони абсолютно різні. На сайті мерії все по нулях, нічого немає. В значеннях Гідромету є перевищення і тут в таблиці це все позначено. Тобто на сьогоднішній день громадяни не можуть побачити інформацію об’єктивну по забрудненню, хоча вона надається щодобово.

Евгений Тулушев: Ситуация за последние 5 лет практически не изменилась. Каждое 5-е исследование (приблизительно 20%) с превышением предельно допустимых концентраций. Это фенол, сернистые соединения: сероводород, сероуглерод, сернистый ангидрид, пыль. Это основные загрязнители. Мы проводим исследования на 22 ингредиента, и практически нет такой недели, когда не было бы превышений.

Ситуация кардинально может измениться, когда Украина выполнит европейские директивы согласно Соглашению об ассоциации с ЕС. Первые шаги уже есть, несмотря на многолетнее промышленное лобби вступил в силу закон «Об оценке воздействия на окружающую среду». Простыми словами – жители населенного пункта, например, Запорожья могут определять, где будет промышленная зона, а где парк? Мне кажется, что сейчас этот закон работает только на бумаге. Когда заработает реально?

Евгений Тулушев: Согласно закону, общественность принимает участие, она не решает, она принимает участие в выработке решения. Причём на самых ранних этапах, когда есть только намерения. Действительно этот новый закон соответствует европейским нормам, и он допускает общественность до любых этапов принятия решения, но общественность решения не принимает. Активность запорожской громады уже есть. Например, парк Яланского очень активно защищали. Во всяком случае пытались.

– Вернемся к лаборатории, которая вскоре заработает в Запорожье. Вы сказали, что сейчас делаются замеры качества воздуха по 22 показателям, мобильная лаборатория сможет делать намного больше исследований. И это приблизит нас к тем европейським нормам.

Евгений Тулушев: Вообще-то в атмосферу Запорожья выбрасывается более 150-и различных химических соединений, поэтому расширять этот список можно бесконечно. Главное – лаборатория позволит работать оперативно в онлайн-режиме. Выехав куда-то на исследование, сразу же может выдать результат. Вот в этом её положительные качества. Опять же, сегодня мы определяем эти химические загрязнения дедовскими методами. Например, меряем не фенол, а группы фенола, меряем не сероводород, а группу целую веществ, которые так называют. Эта лаборатория более точная и позволит нам действительно измерять то, что мы раньше не замеряли. Например, мелкодисперсную пыль различной дисперсности. Проблема только в том, что в Украине нет норматива на эту пыль. Да, мы её измерим, скажем: «согласно европейским нормам у нас тут плохо». Но украинских норм нет. В этом, кстати, большая сейчас проблема. Практически отменены все санитарные правила по атмосферному воздуху, по воде водоёмов, потому что они устарели, часть из них ещё советского времени, а новых нет.

Андрей Задорожнюк: Открою завесу для читателей, географически мы находимся в районе, где постоянно происходят выбросы. Эти же выбросы физиологически (на запах) ощущает большая часть населения города. Фиксируются превышения постоянно из года в год. Дело в том, что дальше цепочка не действует. Мы можем зафиксировать какие выбросы произошли, что выбрасывают, но дальше с этим ничего не происходит. Появится лаборатория – это классно, хуже от неё однозначно не будет, даже станет лучше. Вопрос в том, будут ли реагировать на ее данные? Сможет ли лаборатория, как криминалисты по отпечаткам пальцев, определить, кто совершил «преступление», какой конкретно завод «провинился»?

Евгений Тулушев: Это совершенно не нужно делать. Мы и так знаем всё: вот стоит «Запорожсталь», вот «Коксохим», другие заводы. Знаем, какие источники. Всё знаем.

Олеся Крамаренко: Я скажу про те, що може громадськість. Вимірювання пересувною лабораторією це інструмент. Європейська Директива теж говорить, що громадськість має доступ до інформації. Ми можемо це використовувати. Хочу наголосити, що лабораторія, на яку чекаємо, – це не подарунок місту від мера, це досягнення завдяки наполегливості громади. Візьму на себе відповідальність подякувати кожному, хто підписував петиції, приходив на мітинги під мерію, писав листи, постив у соцмережах дим і підтримував заклики про купівлю лабораторії. Тобто це на сьогоднішній день тверда перемога саме міської громади, тому що 2 роки тому ніхто, навіть, говорити з нами не хотів про те, що маємо налагодити моніторинг.

Наступний крок – подавання до суду. Ми назбираємо данні (лабораторія сертифікована!), і подаємо до суду. Впевнена, такі наміри маю не тільки я. Це наше право і наша можливість.

Друге – маємо місто Дніпро, яке впроваджує моніторинг, в них вже в тестовому режимі працюють лабораторії. Разом спілкуємось і вважаємо: необхідно залучати ІТ-спеціалістів, розробляти автоматизовану систему, де можна побачити  і використовувати цифри досліджень, впливати і приймати управлінські рішення в певній мірі. Найголовніше лабораторія  показуватиме забруднення в житловій зоні. Те, що робить завод в своїй зоні – то в межах, скажімо, дозволених норм. Але те, що відбувається в житловій… Людям треба показати, що вони дихають фенолом і формальдегідом і саме зараз їх дитина гуляє надворі, а в них таке перевищення. Звичайно ми не володіємо ще повністю інформацією і всіма можливостями, але дедалі – ми більше розуміємо, як ми можемо це використовувати. Звичайно, що моніторинг має існувати як система.

Евгений Тулушев: Мы когда готовили техзадание на оборудование лаборатории, предусмотрели целый комплекс, который будет обобщать и передавать в онлайн-режиме все эти данные в областную систему мониторинга, которой, к сожалению, нет в городе. То есть, получается, что на сегодняшний день эти данные точно так же я буду обобщать, каждую неделю отправлять в исполком, в городскую, областную администрацию, в эко-инспекцию. Дальше они будут ложиться в какие-то папки, шкафы и т.д. Второго шага не сделано пока ещё.

Ко мне приходили 3апорожские школьницы, они сделали программку для смартфона, выиграли международный конкурс и поехали, по-моему в Калифорнию представлять свою работу. Они сделали приложение, которое обобщает все данные замеров. Я им давал эти данные в течение нескольких месяцев, чтоб они тестировали программу. То есть, это не так сложно, только нужно это захотеть.

Олеся Крамаренко: Зробити сайт це не така велика проблема і невеликі кошти. Навіть не просити бюджетні гроші, а залучити гранти. В Запоріжжі немає  єдиного екологічного інформаційного порталу, де можна було б найти всі ці данні і взагалі інформацію про захист своїх екологічних прав, про різні можливості. Ми плануємо з еко-активістами це зробити, щоб і журналісти, і звичайні мешканці отримували інформацію.

Крім того, маємо сайт тієї ж обладміністрації, де є окремо моніторинг довкілля, де публікуються данні. Думаю, треба внести зміни, щоб це був окремий можливо рядок, який показує данні на сьогоднішній день, як прогноз погоди.

Андрей Задорожнюк: Журналисты в Запорожье писали бы намного чаще о выбросах. Но в силу того, что мониторят в 10 раз меньше и данные выкладывают 2 раза в неделю, соответственно мы не можем оперативно реагировать и информировать. Лаборатория даст такую возможность?

Евгений Тулушев: Да, оперативные данные будут, а сможете ли Вы ими пользоваться будет зависеть от Вас. Будете ли Вы эти данные брать, захотите ли Вы каждые несколько часов комментировать ситуацию. Сама лаборатория запроектирована так, что она эти данные будет давать онлайн. Можете просто сидеть в студии (редакции) и получать на свой смартфон эти данные.

Олеся Крамаренко: Ви можете це бачити по соцмережам. Найчастіше люди публікують не дані, а фотографії. Тому що в нас можна побачити візуально викиди в місті. По-друге, людям складно розібратися з цифрами. Я бачила, як працює пересувна лабораторія міста Дніпро, коли вони приїжджали на Екофорум. Вони з планшетом їздили по Запоржжю і спробували зробити заміри. Так там цілком зрозуміла система. Я сподіваюсь, що і ми таку систему створимо. Дані мають бути прості, зрозуміли і звичайно, що якщо цю інформацію ми зможемо отримати, навіть на місці можна буде журналістам навіть робити такі рейди разом  з цією лабораторією, сподіваюсь і бачити ці дані просто з місця.

Дуже засмучена тим фактом, що наприклад в Дніпрі ініціатива по створенню системи доступу до інформації іде від влади, там Дніпровська обласна рада ініціює ці процеси, залучає фахівців і спеціалістів. Нажаль, ми самі по собі не розбираємось повністю, як це має працювати. Якщо зараз нас читають люди, які мають відношення до ІТ- технологій та аналітики, які розуміють і хочуть можливо старт-ап, який буде мати екологічну складову, звернутися до нас через сайт inform.zp.ua. Давайте разом співпрацювати, ми хочемо створити дієву функціональну ефективну, автоматизовану систему екологічних даних.

Евгений Тулушев: Прямой связи между загрязнением окружающей среды и заболеваемостью вообще не существует. Есть очень сложная опосредованная связь. В европейском законодательстве давно эту связь оговаривает и учитывает. Есть такая система оценки риска здоровья. Она прекрасно проработана в нашем городе. С 2003 по 2008 гг. прошли соответствующие исследования. Практически все наши предприятия, не только крупные, но и средние прошли эту процедуру оценки риска. Известны источники выбросов, известны вещества, которые выбрасываются этими источниками. Известно население, которое попадает под воздействие этих выбросов и известна заболеваемость и смертность, которая обусловлена загрязнением атмосферного воздуха – всё это есть. Но, к сожалению, эта система не узаконена в Украине.

Вообще вся система регулирования охраны природы в Украине архаична, ещё пришла из советских времён. А уж что говорить об атмосферном воздухе…

Сейчас Украина адаптирует европейское право к украинским реалиям. Что уже сделано и что на повестке дня?

Евгений Тулушев: Когда в Запорожье будет лаборатория, мы будем точно соответствовать последней директиве ЕС по атмосферному воздуху «Чистіше повітря для Європи». Наши методы будут точно соответствовать европейским и если наши суды, как Олеся говорила, не будут принимать положительные решения по нашим данным, то вполне можно обращаться в европейские суды, ЕСПЧ например, с этими данными, потому что они будут точно соответствовать всем европейским директивам.

Евгений Тулушев: Тут директив по экологии мало, тут нужно чтоб сама судебная система принимала такие решения. Ко мне уже несколько раз обращались наши очень известные запорожские юристы, которые пытаются это делать и предлагали такое сотрудничество. Но, к сожалению, пока я не знаю ни одного положительного «эко»-решения. У нас законодательство на сегодняшний день не позволяет связать ущерб здоровью с загрязнением окружающей среды.

Но есть же европейский опыт, когда громады судились с загрязнителями и добивались?!

Олеся Крамаренко: Так, ми знаємо чеський досвід, але більше того. Нещодавно, була справа Дубовецької, коли у Львові мешканці села добилися від забруднювача 35 тис. доларів компенсації. Вони спромоглися довести екологічні збитки. В Україні є лікар, яка починала цю справу, готова була свідчити саме про залежність медичних захворювань від забруднення повітря. Але це дуже складно сьогодні робити в Україні, і прецедентів таких поки що конкретних немає. Єдине, що хочу сказати, ми мало приділяємо уваги науковим розробкам. У нас вони є. Запорізький державний медичний університет, де науковці пишуть цілі дисертації про вплив забруднення повітря на захворювання. Є науковці, які досліджували волосся дітей на наявність залишків важких металів. Ми це не використовуємо, а маємо використовувати. Вірю, що чим більше людей будуть цікавитись, задавати вголос питання, матимемо справжній вплив на забруднювачів.

Евгений Тулушев: Действительно. На кафедре ЗМУ проводится целый ряд работ, причём совершенно уникальных. Например, по мелкодисперсной пыли несколько лет проводились исследования в нашем городе. На кафедре купили специальный аппарат, который измеряет эту мелкодисперсную пыль. Доказано, она оказывает существенное влияние, потому что способна проникать очень глубоко в альвеолы и обладает канцерогенным действием. И в Запорожье эта работа ещё не закончена, она продолжается.

В медуниверситете есть ещё уникальное исследование пыльцы растений, которые вызывают аллергию, в частности, амброзии. Ученые проводят мониторинг все лето и могут сказать, в какой день пыльцы больше, в какой меньше. Это, я думаю, важная информация, потому что аллергиков, к сожалению, в Запорожье очень много и их становится больше и больше.

С данными лаборатории не каждый пойдет в суд. Какая практическая польза от мобильного мониторинга среднестатистическому жителю Запорожья?

Евгений Тулушев: Решить вопрос проживания: переехать в Бородинский район или на Бабурку, где воздух по всем нашим данным достаточно чистый. Некоторые риелторы уже приходили ко мне и брали данные о загазованности.

Олеся Крамаренко: Не всі мають можливість кудись переїхати. Але можна обрати місце, де гуляти з дитиною (виходити на вулицю чи ні), обирати шлях містом. Якщо будете мати попередження про забруднення, то поїдете з дитиною на Хортицю, а не підете на Фестивальну або в Дубовку, де буде в цей час фіксуватися перевищення. Для цього можна використовувати нові табло, які роблять на зупинках транспорту. Круто, щоб прямо на них була інформація про такі перевищення.

Читайте также: Как европейские нормы скажутся на утилизации мусора в Запорожье

ИТОГИ

В Украине идет сложный процесс имплиментации европейських директиви, только создается система информирования общественности о состоянии окружающей среды благодаря Соглашению об асоциации с ЄС. Запорожье начинает с приобретения мобильной лаборатории.

Евгений Тулушев: Тендер закачивается, вскоре объявят победителя. Участвуют в тендере самые лучшие японские и американские фирмы. Так что оборудование будет самое лучшее, но это только полдела. Лаборатория будет высокотехнологична и будет требовать достаточно дорогого обслуживания, очень квалифицированных кадров. И запустить её в дело будет нашей следующей задачей. Я думаю, мы будем просить помощи у общественности, у депутатов. По планам, монтаж и запуск лаборатории – конец этого года.

Олеся Крамаренко: В новий рік з новими можливостями! Думаю, в підсумках треба сказати, що громадськість має налаштуватись на те, щоб використовувати ці дані як тиск на владу, тиск на забруднювачів. І інформування, популяризація екологічних прав і підвищення екологічної обізнаності про те, що забруднення повітря на сьогодні пов’язане із здоров’ям і з нашою безпекою.

Андрей Задорожнюк: Лаборатория – это хороший шаг. Вопрос в том, что механизм не работает по разного рода причинам как на местном уровне, так и на государственном. И лаборатория в Запорожье вряд ли заставит промгиганты придерживаться строгих правил экологической политики Европейского Союза. Будем надеяться, что это, по крайней мере, создаст определённую волну и понимание среди населения.

Що зміниться для кожного українця після імплементації директив ЄС, прокоментувала Зоряна Козак, старший аналітик Ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля. За її словами, згідно з Додатком ХХХ Угоди про асоціацію Україна зобов’язалася наблизити національне законодавство з питань доступ громадян до екологічної інформації до екологічного права ЄС.

“Зокрема мова йде про Директиву № 2003/4/ЄC про доступ громадськості до екологічної інформації та Директиву № 2008/50/ЄС про якість атмосферного повітря та чистіше повітря для Європи. Перша директива визначає загальні засади доступу громадськості до екологічної інформації як за допомогою запитів, але також і шляхом поширення державними органами необхідної інформації. Друга директива встановлює вимоги щодо особливостей інформування та звітування про якість атмосферного повітря.

Саме Директива № 2008/50/ЄС зазначає, що інформація про якість атмосферного повітря має бути загальнодоступною та надаватися безкоштовно за допомогою будь-яких легко доступних ЗМІ, а держави (відповідно, й Україна) повинні гарантувати адекватне та вчасне інформування громадськості з цього питання. Інформація про концентрації в атмосферному повітрі забруднюючих речовин повинна бути актуальною та надаватися регулярно.

Для впровадження в Україні вимог європейських директив важливим є як збір інформації шляхом проведення моніторингу якості атмосферного повітря, так й активне її поширення державними органами. Ці дві складові є взаємопов’язаними, бо без належного моніторингу неможливе належне інформування. Сьогодні значної уваги потребує впровадження в Україні системи моніторингу якості атмосферного повітря, яка б відповідала, зокрема, Директиві № 2008/50/ЄС.

Доступність інформації про якість повітря дозволить робити мешканцю свідомий вибір. Особливо важливою така інформація є для вразливих груп населення. Зрештою, Директива № 2008/50/ЄС визначає й спеціальні вимоги щодо інформування про можливі впливи стану атмосферного повітря на їхнє здоров’я та рекомендовані заходи безпеки, які мають вживатися населенням. Окрім того, інформація про якість атмосферного повітря дозволяє громадськості реалізувати два й інших права — участь у процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля.

Що дасть українцям імплементація згаданих директив — безпечне довкілля та чисте повітря, що покращить екологічну якість життя, зменшить смертність та захворюваність, спричинених забрудненням атмосферного повітря.”

Exit mobile version