Міжнародний день жінок. Останнім часом йде багато суперечок та дискусій: чи лишати це свято для українців. Про 8 Березня, можливості жінок та пропозиції чоловікам щодо подарунків коханим – читайте в інтерв’ю з Тамаром Огородовою, головою правління БФ «Єдність» за майбутнє», керівницею великого проекту в Запорізькій області «Просування участі жінок у політиці та протидія гендерним стереотипам».
-Свято 8 Березня стало традиційним у радянські часи. Йшла мова про рівність економічну, щоб ми мали можливість використовувати всі ресурси для свого розвитку, розвитку сім’ї. Жінки почали отримувати привітання, і якось забували, що існує нерівність в можливостях між жінками та чоловіками. Хоча рівні права гарантовані Конституцією. Але важко сказати, що жінки мають рівні можливості в нашому суспільстві… Після того як Україна, здобула незалежність, навіть забули про те, що жінок треба долучати до влади. Чоловіки почали без жінок керувати державою.
Чоловіки вже суперечать: «Про що Ви говорите? Які права жінок в Україні порушуються? Робота є. Навчатися можна. Освіту вищу отримують». Тож у чому ж утиски прав жінок у нашій державі?
– Мова йде не про утиски. Завжди це підкреслюю, коли зустрічаюсь і читаю лекції, провожу семінари та тренінги. Подивимось, чи є в нас рівні можливості. Так, права у них рівні. Але навіть з тих рівних прав не завжди жінка мала право працювати там, де вона хотіла. Було досить велике обмеження, майже 300 професій, за якими жінка не мала права працювати, бо держава їй заборонила. Обмеження прав жінок – це вже нерівність. А можливості, чи є рівні можливості у жінки? Давайте подивимось на наш топ-менеджмент. Серед них Ви бачите жінок? Подивимось на уряд. У всі роки нашої незалежності вклад жінок міністрами (міністерками) було тільки 5% жінок. Кабмін колегіально приймає рішення. І якщо сьогодні думка в чоловіків одна, а в жінок інша, то якщо вони будуть голосувати за якесь питання, то проголосують у більшості чоловіки. Результат – бачимо: найнижчі соціальні стандарти в Європі. «Як прожити на пенсію? Як прожити на мінімальну зарплату? Як прожити на ті виплати на діточок?» – задають усі питання. Це чоловіча політика. Немає участі жіночого інтелекту, практицизму для того, щоб все ж таки десь піклуватись про ті соціальні сфери, які сьогодні в нас у занепаді, на жаль, і не розвивались, а виживали протягом цього періоду.
Тобто Ви чітко пов’язуєте низькі соціальні стандарти і відсутність жінок у політиці?
– Обов’язково. І це не лише моя думка. Подивимось на Данію, Норвегію, Швецію, Фінляндію і ті країни, де досягнуто паритетної демократії. в них представлені чоловіки й жінки майже паритетно 50/50. Вони підтримують цю систему вже протягом 30-40 років. Міжнародна спільнота – Євросоюз, ООН – сьогодні пропонують країнам світу саме таку прогресивну модель, яка дає потужний розвиток демократії. І не тільки демократії, а й економіки. Сьогодні прорахували навіть українські економісти в Мінекономіки: якщо гендерна рівність буде досягнута, паритетна рівність у всіх сферах життя, то валовий національний продукт збільшиться на 4%. Це дуже велика цифра на сьогоднішній день. Це не залученість жінок в тій чи іншій сфері, а також не залученість чоловіків у деяких сферах. Зараз дуже багато сфер, де йде фемінізація, і це теж не на користь.
Давайте від загального до конкретного, від загальних всеукраїнських питань до запорізьких. Турбують усіх нас – кишен: наскільки кишені чоловіків відрізняються від кишень жінок, наскільки більше заробляють одні чи інші?
– Зачитаю: «Запорожская область в первом квартале 2018. Среднемесячная заработная плата женщин была 6663грн, у мужчин 9109грн. Второй квартал увеличилась зарплата у женщин 7357грн – это средняя по области, а у мужчин 10120грн. Как видите, разница почти в 3000грн. Эта разница в зарплате есть и сегодня.
Чому так стається? Недооцінюють фаховість жінок?
-Ні, я думаю, що чоловіки як годувальники не можуть піти на маленьку зарплату. Він іде, працює на одній, на двох роботах. Він іде на більш тяжку роботу працювати для того, щоб годувати сім’ю. Жінки, враховуючи те, що вона за чоловіком, чоловік більше заробляє і можуть собі дозолити працювати на роботі з меншою заробітною платнею – це стереотип. Але іноді буває, що жінка заробляє набагато більше чоловіка. І зараз вже потроху це вирівнюється.
І сьогодні про гендерну рівність ми говоримо як про рівні можливості в суспільстві, щоб чоловік також мав такий захист. Відомо: термін життя чоловіків – 66 років, термін життя жінок – 76 років. На 10 років різниця терміну життя чоловіка й жінки в Україні. Давайте поглянемо, яка ж ситуація в тих країнах, де більш високий рівень економічного розвитку, більш високий рівень соціального захисту і соціальних стандартів і там, де паритетна демократія. Там різниця вікова теж є, але вона складає 2-3 роки, не більше.
Запорізька область долучається до проекту «Просування участі жінок у політиці» . Як це на практиці виявляється?
-Треба політична воля. Сьогодні близько 1700 міст Європи підписали Європейську Хартію рівності жінок і чоловіків у житті місцевих громад. І до цієї Хартії долучитись може кожне місто, навіть невеличке місто, таке як Вільнянськ. Він першим у Запорізькій області доєднався до цієї Хартії. Протягом 2 років тут розробляють 5-річний план впровадження гендерних стандартів – стандартів рівних прав і можливостей жінок і чоловіків, рівних прав для всіх, хто проживає в такій громаді. Це рівні права і для людей з інвалідністю, і літніх людей, і дітей з інвалідністю. Це дуже гуманна ідея. І добре, якщо міста починають у своїй політиці враховувати цю складову.
Порівняємо на прикладі. Невеличкий гендерний бюджетний аналіз зробила Гнаровська сільська рада. Юлія Макаренко, депутатка, секретар ради, зробила гендерний бюджетний аналіз, як розподіляються кошти між дітьми, які їздять до школи. Там були 2 складові: харчування і привезення до школи. І виявилось, що тільки 47% користуються цією програмою. Інші діти, які їздять в інші школи, вони не можуть скористуватися цим автобусом. А податки платять усі мешканці цього села. Діти з інвалідністю не харчуються і не їздять. Що для них ця програма передбачає? Зараз сільська рада докорінно переглянула цю програму. І я можу наводити таких прикладів багато.
Спілкувалась з Іриною Івановою – це керівник відділу управління економіки Мелітополя. Там роблять гендерний бюджетний аналіз програми естетичного виховання дітей в музичних, художніх школах і т. д. Виявилось, якщо в 14 років дитина захотіла навчатися в такій школі, то немає такої можливості. Бо термін освіти – 7 років. А вже після 18 вона не може там навчатись. І тому їм відмовляють. Тепер думають, яким чином зробити так, щоб усі могли використовувати ті кошти, які громада сьогодні дає на школи естетичного виховання.
Коли жителі Запорізької області відчують результати бюджетування з урахуванням рівних можливостей?
– Запорізька область вже 3 роки займається гендерним бюджетним аналізом. Створено робочу групу, яка кожен рік робить такий аналіз якоїсь окремої програми. В цьому році це освіта, минулого року була Служба у справах дітей і центри реабілітації дітей. Це була і програма з лікування наркозалежних, соціальна програма щодо утримання в інтернатних закладах людей з психоневрологічними захворюваннями, а також у геріатричних пансіонатах людей похилого віку. І ці програми виявляють ті моменти, які потребують коригування. Хотілося б, щоб депутати більш уважно придивлялись. Бо сьогодні я бачу, що виконавча гілка влади працює над цим, але я не чула, щоб депутати запросили того ж голову фінансового департаменту і запитали: «Які коригування вже внесли у зв’язку з гендерним бюджетним аналізом?».
Проект, яким Ви керуєте, це «Просування участі жінок у політиці». Зараз в Україні триває передвиборчий процес – незабаром вибори Президента України. На Ваш погляд, наскільки права жінок і чоловіків враховані саме в цьому процесі?
– Цей процес моніторимо. Нас цікавить, щоб не було антигендерних проявів, щоб оцінювали кандидатів як людину, яка може зробити той чи інший внесок у розвиток нашої держави, а не з гендерної точки зору як жінку або чоловіка. Ми поза політикою. Наш благодійний фонд працює з серйозними донорами та партнерами. Будемо раді, якщо в запорізьких ЗМІ не буде антигендерних або якихось гендерно-сексуальних оцінок того чи іншого кандидата з точки зору його статі.
Повернемось до свята 8 Березня. Ваша точка зору, чи треба залишити це свято, як день боротьби за права жінок в Україні?
-Думаю, що треба. Бо цей вихідний дуже потрібен і жінкам, і чоловікам для того, щоб побути з діточками, для того, щоб надати якусь ще краплиночку тепла й поваги жінкам. Що б я зробила? Є Міжнародний день чоловіків у листопаді, я б зробила його вихідним. Для того, щоб поважати і жінок, і чоловіків. І намагаємось для тих і для інших зробити в суспільстві рівні можливості.