Мізерно мала. Лише близько 100 публікацій, які можуть допомогти виборцям зробити вибір, було опубліковано на 10 запорізьких сайтах майже за півтора місяці. До виборів залишилося два тижні, а отже читачіі почали частіше шукати, де, як, коли та за кого проголосувати. Однак запорізькі сайти здебільшого дають читачам замало відповідей. Перед будь-якими виборами аудиторія питає: “Коли відбудуться вибори?”, “Які програми кандидатів?”, “А чи можу я голосувати, якщо у мене старий паспорт / немає прописки / я в іншому місті?”, тощо. Ми вписали у вікно пошуку десяти запорізьких онлайн-видань ключові слова типових запитань: “выборы”, “избирательное”, “голосовать”, “избирательные участки”, “программы кандидатов”, – та їхні похідні форми (наприклад,“избирательных”). Для аналізу взяли 10 сайтів: “061.ua”, “Забор”, “Заноза”,” Forpost”, “Акцент”, “Inform.zp.ua”, “IPNews”, “Время новостей”, “Первый Запорожский” та “Индустриалка”. До уваги бралися публікації, оприлюднені з 1 лютого до 10 березня.
Найбільше про вибори писали на 061, трохи більше, аніж мало – на сайті “Індустріалка”, більшість інших онлайн-медіа за маже 40 днів дали виборцям не більше 5-8 публікацій за виборчою тематикою, яка могла б бути корисною читачеві, якій має право голосувати.
Порушення, порушення, цікавинка, джинса
Матеріалів, які безпосередньо щось пояснюють та допомагають виборцям, було небагато. На сайті “061” було опубліковано найбільше новин з виборчої тематики, не менше 40, але найбільш корисними можна вважати два тексти: “Предвыборные дебаты и ток-шоу на Общественном: как они происходят и почему важны” та “Полномочия и возможности Президента: какие обещания кандидатов уместны”. Щоправда, обидва були опубліковані у рубриці “Партнерский спецпроект”, яка зазначена у вихідних даних сайту як комерційна. Обидва матеріали написав журналіст “Європейської правди” в рамках гранту від “Інтерньюз-Україна”. Ще один і останній корисний матеріал вийшов на сайті “Индустриалка”, де було опубліковано півтора десятка новин на задану тематику, під заголовком “Запорожцы смогут проголосовать на выборах с недействительными паспортами”. Він пояснює, що можна голосувати, навіть якщо нове фото в паспорті не вклеєне.
Також на цих двох сайтах деякі новини не мали роз’яснювальний характер, але підказували, де виборці можуть почути відносно адекватний аналіз програм кандидатів, побачити онлайн кількість порушень на виборах, знайти тимчасову роботу на дільниці або де набирають у незалежні спостерігачі.
Типовий приклад принципу “очікування – реальність” – це публікація “Индустриалки” під заголовком “На пост Президента Украины претендуют 44 кандидата — кто они”. Але це не був аналіз біографій, програм і обіцянок кандидатів – це був просто їхній список.
Варто зауважити, що з 1 лютого по 10 березня жоден із десяти сайтів не опублікував огляд програм кандидатів.
Зате більшість новин аналізованих онлайн-медіа були присвячені порушенням під час передвиборчої агітації та безпеці. Точніше, небезпеці. Бо небезпека і вороги всюди. СБУ просить бути пильними, спецназ влаштував передвиборчі навчання, поліцейські попередили про відповідальність за продаж голосу, пожежники переживають через подовжувачі та обігрівачі на дільницях, а Нацдружини погрожують застосувати силу за спробу фальсифікації, та ще й дві команди ОБСЄ спостерігатимуть за українськими виборами. Крім цього, СБУ затримала “хакера”, який нібито працював на кураторів з Росії та мав атакувати держструктури, які організовують вибори – про це написали 5 сайтів з 10. Пробатьківщинівський “Акцент” повідомив, що поки у партії Тимошенко обшуки, Порошенко купляє виборців. При цьому майже щотижня на всіх сайтах з’являлася інформація про порушення та кількість відкритих проваджень. А коли ставалося так, що в самому Запоріжжі порушень нема, “Forpost” писав про затриманих провокаторів у сусідній області – це ж, все таки, поруч. Тим паче, що на зривання шапки з жінки під час візиту до Запоріжжя Порошенка, за даними цього онлайн-медіа, спровокували теж “путінці” – місцеві.
Лякають не тільки вибори, але й їхній результат. Будь-який результат. Вілкул у публікації “Индустриалки”, що відстоює інтереси опозиції у вигляді “Опозиційного блоку”, зокрема, говорить про загрозу нацизму. Кандидат від соціал-демократів Каплін захищає програму Гітлера, а Зеленський може обернутися катастрофою для України. Тим часом навіть ветерани Афганістану просять Вілкула знятися заради Бойка. А двічі президент Кучма боїться, що кандидати влаштують новий Майдан.
Як у цьому хаосі, в тотальній небезпеці жити звичайним людям, якщо всі сайти пишуть, що навіть очільника місцевої прокуратури звільнили, бо він відмовлявся брати участь у виборчих схемах діючої влади?
Хто шукає, той… мусить шукати краще
І що одне, неочевидне. Технічні характеристики сайту можуть як просувати, так і нівелювати роботу журналістів. В роботі найкраще пошук спрацював на сайтах “061” та “Индустриалка”: у результатах з’явилися не лише заголовки із точним відповідником, але й новини, в текстах яких зустрічаються похідні ключових слів. Такий алгоритм дає більшу вірогідність, що система зрозуміє, що від неї хоче читач. Але разом із тим ця перевага відкрила скриньку Пандори: пошук підтягнув усю джинсу, в якій було хоча б одне ключове слово пошуку.
Найгірше система спрацювала на сайтах ”Забор” і “Заноза”. Якщо на останньому результати пропонували публікації дворічної давнини, але хоча б можна було подивитися архів, то на “Заборі” не вдалося відшукати нічого. Архіву там немає (принаймні на видимому місці), а пошук по сайту видає або новини з часів міських виборів у 2015 році, або пропонує пошукати в тематичних групах на форумі.
Були і окремі недоліки. Наприклад, мова сайту “Forpost” – російська, а новини пишуться обома мовами, що заплутує аудиторію. Тим часом, результати пошуку сайтом “Первый Запорожский” інтригують, показуючи лише частину заголовку. Коротше, ускладнень для читачів виборців стає більше: мало того, що новин не дуже багато, так ще й знайти їх, не факт, що вдасться.
Все пропало?
Є лише один спосіб побороти страх – дослідити його, озброївшись знаннями та досвідом. Але запорізькі онлайн-ЗМІ в лютому та на початку березня, схоже, не зробили достатньо, аби зарадити своїй аудиторії: не пояснили процесів, які відбуваються, не розібрали програм кандидатів, не розказали, як перереєструватися на іншій дільниці, і ще багато чого “не”. Така робота вимагає часу, сил, або хоча б вміння просити всеукраїнські видання про передрук. Натомість публікація прес-релізів правоохоронців і джинси такого ресурсу не потребує. Журналісти знаходяться всередині потоку інформації, а отже можуть не бачити картину, яку вони створюють, або, можливо, думати, що аудиторія все і так розуміє. Але що саме має зрозуміти аудиторія, якщо їй постійно говорять про загрози, але ніхто не пропонує виходу, питання риторичне.
Наталія Виговська, регіональна представниця ІМІ в Запорізькій області
Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО ”Інститут масової інформації” та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.