В Запоріжжі встановлено вже 7 датчиків повітря. Їх виміри, а саме наскільки забруднене повітря в районі розташування пристрою, можна подивитися в режимі онлайн з власного смартфону. На ці датчики збирали гроші небайдужі люди, вони викладали кошти з власного гаманця заради того, аби знати: чим дихають запоріжці. Ініціатором акції є еко-активісти, ГО «Дзиґа», «Екокоаліція Запоріжжя». У вересні промисловий центр може отримати ще 5-6 датчиків.
Для нашого промислового центру це помітний крок, якщо не у вирішенні еко-проблеми, то хоча б у напрямку системного моніторингу екологічної ситуації. Цікаво, що у встановленні датчиків з вимірювання забруднення Запоріжжю фінансово допомагають чехи. Чому якість нашого повітря турбує іноземців? – відповіді шукали журналісти inform.zp.ua.
Великий міжнародний проект почався з маленької зустрічі
Встановленням датчиків у Запоріжжі опікується ГО «Дзиґа». Її керівниця – відома українська активістка Олеся Крамаренко. Вона співпрацює з чеською громадською організацією «Арніка», яка отримала грант від Міністерства закордонних справ Чехії на придбання датчиків повітря для забруднених міст України. Чому Чехія підтримує Україну у вирішенні таких проблем?
«Все розпочалося з простої розмови із журналістом, який приїхав, коли в Запоріжжі проходили курси чеської мови. Ми зустрілися поговорити про проблематику регіону, як тут працюють активісти. Потім вирішили познайомитись ближче, запросити гостей з Чехії. Пройшло 3 роки з тієї зустрічі, і на сьогоднішній день ми вже учасники великого проекту «Кампанія за чисте повітря», який охоплює 5-ть міст на Сході України. Його реалізує ГО «Арніка», – розповідає Олеся Крамаренко.
За її словами, чехи вирішили співпрацювати з Україною, бо бачать у нас дуже схожу ситуацію зі старопромисловими містами Чехії. Наші сусіди пройшли складний, але результативний шлях і зараз готові поділитися системними напрацюваннями у вирішенні екологічних проблем.
«В Остраві була «запорізька» ситуація: люди не могли відкрити вікна, фотографували смог, через забруднення в місті стояв сивий туман. Сьогодні в них все значно покращилося: промислові підприємства можуть працювати і не забруднювати навколишнє середовище, не впливати на здоров’я дорослих і дітей в тих містах, де працюють ці заводи. Це не фантастка, це реалії в містах Європи. Запоріжжя хоче такого ж «сьогодення». Ми намагаємось використовувати досвід Чехії», – поділилася Олеся Крамаренко.
Вона наголошує, принцип, за яким роками працювали чехи, зводиться до двох речей, які на перших погляд прості, але мають системні та довготривалі результати. Перше – це громадський тиск.
- Громадський тиск на владу, яка не робіть або повільно робить дії стосовно захисту права громадян на чисте повітря, воду, тощо.
- Тиск на підприємства, які не дотримуються модернізації.
Другий шлях – це оптимізація законодавства, зміни в законах.
«До Запоріжжя приїздили вчені з Чехії. Мені здається, ми мало співпрацюємо із українськими вченими, люди мало говорять взагалі про цю проблематику. Говорити про еконебезпеки – це не просто постити фото в соцмережах і писати пост «як все дістало». Ні, шановні, треба щось робити! І ці кроки вже зробили європейські міста, ми можемо взяти їх досвід і хоча б виконувати ті заходи та використовувати ті інструменти, які використовували вони», – закликає Олеся Крамаренко.
Що побачили чехи у Запоріжжі?
У Запоріжжі побували представники Інституту екологічних досліджень Чехії: керівник лабораторії якості повітря Ян Говорка, докторант в галузі екологічних наук Карлового університету Ян Бендель, та креативний директор чеської компанії SCIENCE IN Петр Мареш. Чеські експерти відвідали промисловий центр на початку літа, але враження залишаться надовго.
«Ми вперше були у козацькому місті. Ще з дитинства чув про ваші автомобілі «Запорожец». До Запоріжжя приїхали з Кривого Рогу. Там запах більш відчутний ніж в вашому місті. Маємо велике бажання поділитися досвідом виміру якості повітря, – щиро звертається Ян Говорка.
Ян Говорка та Ян Бендель відвідали запорізький «ЕкоФорум», де учасники активно обговорювали способи вирішення екологічних проблем. Чеські фахівці радили українським колегам, як можно вимірювати якість повітря таким чином, аби інформація була доступна найширшому колу споживачів.
У Празі створено Інститут екологічних досліджень. Це не тому, що з екологією так все погано, – пояснюють його представники. Навпаки. Екологічні питання отримують все більше уваги та значення, тому і запровадили наукову установу. Крім Інституту екологічних досліджень в Чехії є Інститут гідрометеорології, який має мережу станцій виміру якості повітря.
«Ці станції знаходяться переважно у великих містах, а також в промислових регіонах, де найбільше забруднення повітря. На жаль, ці станції не передають інформацію про якість повітря в невеличких населених пунктах, тому що експлуатація цих станцій достатньо дорога», – пояснює Ян Говорка.
Ян Говорка розповів, що Карлов університет має таку станцію, яка робить докладний аналіз повітря. Станція може виїзжати в будь-який населений пункт, з’ясовувати не тільки якість повітря, але і джерело забруднення. У розпорядженні науковців є дирижабль, який дистанційно керується, він взмозі самостійно проводити дослідження в навколишньому середовищі над населёним пунктом.
Джерело: natur.cuni.cz
Цікавий досвід Карлового університету: висновки таких досліджень виносяться на громадське обговорення місцевої громади. Фахівці не просто наводять інформацію, але і радять, що звичайні люди можуть зробити для поліпшення екологічної ситуації, які є інструменти впливу на вирішення проблеми забруднення.
«Лабораторія заснована 2010 року. Дослідження фінансуються за рахунок грантів. Інститут екологічних досліджень навчає фахівців та робить серйозний вклад в науку. Високою оцінкою нашої роботи вважаю публікації в міжнародних наукових журналах. Тому що наші дослідження складні, можемо проводити аналізи найсучаснішими методами. Ми готуємо спеціалістів для цілої мережі чеського гідрометеорологічного Інституту», – розповідає Ян Говорка.
За його словами, такі дослідження та оприлюднення їх результатів мають практичний результат. В Чехії був випадок, коли повітря в місті знаходилось під впливом систем опалення маленьких населених пунктів навколо цього міста. Це з’ясувалося, якраз під час досліджень джерел забруднення. Місцева влада таким чином отримала аргументи для Міністерства навколишнього середовища, щоб ці невеликі населені пункти, які розташувалися поряд з містом, отримали дотації на модернізацію системи опалення.
У Чехії чистота повітря значно покращилася, але взимку іноді підвищується концентрація шкідливих речовин і фіксуються викиди вищі за ліміти.
«На жаль, громадяни про ці проблеми не дуже добре знають, і не замислюються, які ризики з цим пов’язані. Завдяки нашим вимірам намагаємось інформувати громадськість, потім з’являється громадська ініціатива щось змінити в ситуації. В Європі я отримав досвід. Наприклад, в Німеччині, де повітря набагато чистіше ніж у нас, звичайні люди більше цікавляться якістю повітря та намагаються весь час покращувати екологічну безпеку», – говорить Ян Говорка.
Чехи горять бажанням допомогти українцям у вирішенні еко-питань. Одна з пропозицій народилась прямо під час інтерв’ю. Інститут екологічних досліджень готовий взяти на безоплатне річне навчання двох аспірантів із Запоріжжя. Умови участі в такому науковому обміні – добрі знання англійської мови та повна вища освіта. Серед спеціальностей: хімія, фізика, математика та інші напрямки, яким цікава тема екологічних досліджень.
«Металургійні підприємства хотіли б мати таких фахівців. Впевнений, така пропозиція багатьох зацікавить», – Ян Говорка.
Коли Запоріжжя може запровадити систему моніторингу повітря?
Аби докладно дізнатися, чим дихає Запоріжжя необхідно 18 мільйонів ривень. Це попередні підрахунки для аналізу повітря обладнанням станції Карлового університету. Нагадаю, станція має найсучасніше успадкування, дає можливість не тільки назвати «що» в повітрі, але і визначити забруднювачів.
«Це складне питання. Але є методики визначення конкретного джерела забруднення. Серед підприємств є різниця в технологіях, наприклад, тип спалення вугілля. Опираючись на наші методи, можем з’ясувати «хто» шкодить навколишньому середовищу», – роз’яснює Ян Говорка.
Впровадження моніторингу в Запоріжжі тривалий процес, – зізнаються фахівці. В сучасному світі є 2 точки зору на моніторинг якості повітря. Перший – державна мережа моніторингу, вона обмежена в точках виміру. Так, в Чехії це приблизно 150 пунктів. В Україні – їх повинно бути набагато більше, але вони не надають інформацію про забруднення поруч з кожним мешканцем будь-якого міста.
Тому другий – вважається більш сучаснішим, опирается на велику мережу моніторів. І можна підключитися зі смартфону.
«Ці точки виміру надають не настільки точні дані, але в той же час вони не потребують великих фінансів для впровадження. Саме ці прибори досліджень надають інформацію про забруднення у вашому районі, дворі. Таким чином створюється потужний зв’язок з якістю повітря в тому середовищі, де живе людина, де працює. Це мій погляд. Але, якби я жив у Запоріжжі, я саме так намагався побудувати систему екологічного моніторингу. Це можна швидко збудувати, та городяни будуть незалежні від офіційних структур. Незавжди офіційні структури хочуть сформувати саме таку відкриту систему моніторинга, – вважає Ян Бендель.
Йдеться про датчики дослідження повітря, які встановлюються в тому числі в Запоріжжі. Датчик показує індекс забруднення повітря. Цифри показують концентрацію шкідливих речовин. Можливості системи широкі: зручне відображення даних у вигляді індексу якості повітря AQI (air quality index), можна обрати любу (доступну) станцію для аналізу повітря, є повідомлення про ризики здоров’ю, зручно підписатися на щогодинне оновлення даних або на дані збільшення рівня забрудненості повітря.
«Чи є небезпека зрозуміло навіть людям, які взагалі не розуміються на термінах: зручне та зрозуміле трактування відображатиметься на мапі. І люди можуть для себе визначитись: чи варто виходити на прогулянку чи краще змінити маршрут пересування містом, – пояснює Олеся Крамаренко.
Онлайн-карта забруднень: http://aqicn.org/city/ukraine/zaporizhzhya/port/
Посилання:
SaveEcoBot у Telegram: https://t.me/SaveEcoBot
SaveEcoBot у Facebook Messenger: https://m.me/SaveEcoBot
Перші кроки зроблені, що далі?
ГО «Арніка» спільно з міністерством закордонних справ Чеської республіки оголосили конкурс громадських ініціатив саме для Запорізької, Харківської, Дніпропетровської, Донецької, Луганської областей. Це міні-гранти для ГО, незареєстрованих громадських організацій, просто ініціативних груп людей. Головне – щоб їх ідеї та проекти були націлені за чисте повітря, на боротьбу з промисловим забрудненням. Це можуть бути інформаційні кампанії, публічні дискусії, різні експертизи, аналізи, дослідження, виміри, участь в процесах прийняття рішень щодо оцінки впливу на довкілля. Навіть, підготовка документальних матеріалів чи відеоматеріалів, журналістські розслідування. Один проект може отримати суму від 500 до 2000 євро, реалізація – до 2020 року.
«Заявки розглядатимуть в серпні. З 1 вересня почнеться реалізація. Переможців можна буде знайти на сайті «Арніки» arnika.org . Ми сподіваємось отримати також датчики повітря, які будуть надані від чеських спеціалістів. Сподіваємось також, що буде створений єдиний сайт, де буде зібрана вся необхідна сучасна інформація: законопроекти, постанови, необхідні для захисту своїх прав, і можливо практичні поради від тих активістів, які подають в суди, відстоюють свої екологічні права в судах. Можливо там буде інформація про забруднення в наших 5-ти найбільш забруднених містах України, – ділиться планами Олеся Крамаренко.
Єдиний сайт надаватиме інформацію про те, що відбувається онлайн в містах, працюватиме карта забруднень з даними датчиків, які вже зараз встановлюються в містах України, в тому числі Запоріжжі. ГО «Дзиґа» планує інформаційну кампанії про забруднення повітря, як воно вливає на здоров’я.
«Дякуємо чеським партнерам за потужну ресурсну підтримку! Але ми продовжуємо пошук активних людей у Запоріжжі, які мешкають в забруднених районах для встановлення датчиків (орієнтовно жителів 1-2поверхів). Особливо райони – наближені до промислових підприємств. Приєднуйтесь! Ми тільки на початку вирішення екологічних проблем і разом ми можемо не тільки ініціювати інформаційні кампанії, але і створювати корисні інструменти: такі, як карта забруднення», – закликає Олеся Крамаренко.
Перекладач з чеської – Ілля Бей