В Україні готуються до 4-го туру президентських виборів – саме так називають наступні місцеві вибори народні депутати від політичноїсили «Слуга народу». Спочатку орієнтували на грудень поточного року, потім на весну 2020р. Давид Арахамія – голова фракції «Слуга народу» в парламенті наголошує, місцевих виборів немає на порядку денному. В той же час лідер партії «Голос» Святослав Вакарчук заявляє, що місцеві вибори можуть відбутися будь-коли.
То коли відбудуться місцеві вибори та на які несподіванки чекати? Inform.zp.ua шукала відповіді з експертами: Аскад Ашурбеков – соціолог, кандидат соціологічних наук, експерт з децентралізації, Андрій Согорін – депутат міської ради від партії «Солідарність», голова комісії з питань депутатської діяльності, регламенту та законності.
Після парламентських виборів в країні цікава ситуація: найбільша фракція Верховної Ради не має представництв у селищних, обласних та місцевих радах. Політологи зазначають, що це ускладнює роботу навіть мажоритарників від «Слуги народу». Наприклад, якщо виборець просить матеріальної допомоги або питання виключно регіональне, народний депутат переадресовує на колегу по партії на місцевому рівні. Так було завжди. Але тепер нова політична сила «Слуга народу» не має такої можливості. То чи так потрібні дочасні місцеві вибори?
А.Ашурбеков: В експертному середовищі в цілому вже є бачення, що дочасні вибори на 90% будуть. Партії «Слуга народу» вони потрібні, тому що у них немає повної вертикалі влади, багато рішень гальмуватиметься на місцевому рівні. Як бачимо з поводження деяких обласних рад, конкретно це Чернівецька, у нас в Запорізькій обласній раді сесія не відбулася. Депутати облради фактично готові йти проти загальної лінії президента. Тут не можна казати добре це чи погано, тому що є регіональні інтереси і потрібно їх відстоювати. Але якщо з технологічної точки зору, то для «Слуги народу» така непокора місцевих депутатів – це стимул якомога швидше провести місцеві вибори. Плюс повинні розуміти, що той пік рейтингу, який був на президентських виборах, він звісно не може триматися постійно. Нещодавно дослідження зафіксували початок падіння рейтингу і президента Зеленського, і партії «Слуга народу». Тут питання дочасних виборів – це питання їх виживання насамперед.
– Пане Андрію, Ви є діючим депутатом міської ради. Чи треба проводити дочасні місцеві вибори найближчим часом?
А.Согорін: Згідно Конституції вибори мають відбутися у жовтні 2020р, або треба змінювати Конституцію. І в цьому є проблема, якщо її змінювати – це глобальний процес. Думаю, зараз за тим розкладом сил, який є у Верховній Раді, не буде голосів для зміни Конституції, тому вибори будуть у жовтні. Чому так думаю? Звісно технологічно «Слугам народу» вигідно якнайшвидше провести вибори, щоб не втратити рейтинг. Але абсолютно всім іншим політсилам це невигідно, додавати голосів їм ніхто не буде, про що і каже фактично Арахамія – він голова фракції, він це розуміє.
Щодо обіцянок. У депутатів-мажоритарників така специфіка, що вони на місцях спілкуються з людьми, дають якісь обіцянки. Кабміном виділялись субвенції для того, щоб глобальні обіцянки виконувались у вигляді ремонтів шкіл чи реконструкції. Видавалось близько 15 млн. грн. на рік. Зараз народні депутати самі собі її скасували.
Вважаю це неправильним, вони підставили мажоритарників. Була розмова, що мажоритарними звернулись до Зеленського, а він каже: «Ви не повинні перейматися своїми питаннями, Ви повинні приймати закони. Тому якщо Ви пообіцяли, це було неправильно». Для міста це досить погана ситуація, бо немає додаткових 50 млн. грн..
Субвенції минулих років пішли на ремонт Глінки. Сабашук закупав медобладнання. У Богуслаєва були якісь шкільні ремонти. Артюшенко витрачав на капремонти ОСББ.
А.Ашурбеков: Хотів би внести ремарку щодо депутатських субвенцій. Це не всі, які поступають до Запоріжжя з держбюджету, всі інші субвенції є. Я б сказав, що ця субвенція не є абсолютним добром, питання в механізмі її розподілу. В залежності від того, наскільки впливовий той чи інший депутат, залежала сума, яка виділялася на той чи інший округ. Фактично це були гроші для завуальованого підкупу виборців. Якщо казати в тактичній перспективі, звісно місто втратило кошти, але якщо казати в цілому про механізми роботи депутата Верховної Ради – це був підкуп виборців. Депутатам краще приймати більш якісні закони та лобіювати питання життєдіяльності міста на рівні Верховної Ради, відстоювати екологічний податок, інші субвенції, які спрямовуються до Запоріжжя.
– Ви наголошуєте, що не треба думати коли відбудуться місцеві вибори, а важливіше – яким чином. А які зміни можуть відбутися в законодавстві?
А.Ашурбеков: Ключовим питанням є, за якою системою вони пройдуть. Багато виборчих систем мінялося за часи незалежності, і мажоритарка, і змішана система. Останні місцеві вибори пройшли за відкритими списками з преференціями, за партійними відкритими списками – це була вимога і рекомендація європейських партнерів. Сказати, що система була ідеальною, не є правильним. Були ключові недоліки – це відсутність представництва всіх територій. Це великий прохідний бар’єр у 5%, політичні сили, які мали 3%, 4,8%, вони не проходили, тобто було невраховування голосів тих чи інших людей. І напевно ключове – це якісний склад депутатів: фактично навіть партійна організація, яка висувала цих кандидатів, вона не знала точно, хто з них потрапить до складу ради. Є прецеденти, коли депутати були не те щоб керованими, але напевно партія хотіла б бачити інших суб’єктів, які були б більш фаховими. Питання, яке було проблемною частиною, – це те, що люди по інерції ототожнювали депутата як представника округу, що він повинен представляти округ. А за філософією цього закону партійна організація повинна була працювати весь міжвиборчий період і відповідати за всіх своїх депутатів. У нас же немає депутатів за округами, у нас є фракція депутатів, всі вони відповідають за місто в цілому.
– Тобто немає відповідальності конкретної людини за конкретне питання?
А.Ашурбеков: Так. Чому це так важливо на сьогоднішній день? Тому що якщо б ми перейшли до цивілізованого партійного інституту, то секретаріат партії повинен був працювати у міжвиборчий період, збирати пропозиції людей і свої сили розподіляти рівномірно. Але у нас є особливості: партії працюють від виборів до виборів. Вибори пройшли – міські штаби та організації втратили свій вплив, а депутати по інерції почали працювати за округами. В цьому і проблема, що вони ці округа не змогли покрити.
– Пане Андрію, Ви бачите недоліки тієї системи, за якою обирались?
А.Согорін: Коли порівняємо, що пропонують, з тим, що було, мабуть знайдемо більше недоліків в тій системі, яка є зараз. Пропонується 2 концепції виборів – це укрупнення округів, і з одного округу виходять 2-3 депутата, ще додаються самовисуванці. Наперед скажу, якщо з одного округу вийдуть 3 депутати, працювати потім їм буде неможливо. Якщо вони будуть з різних партій, то мешканці не будуть знати, до кого звертатись, хто відповідальний.
– Для порівняння, скільки зараз є депутатів?
А.Согорін: Зараз умовно 64 округи, 64 депутати. Так, у нас багатомандатний округ, за кожним округом, де обирався депутат, він фактично і закріплений. Люди знають, до кого звернутись. Він знає, що йому робити. Це зараз так. А пропонується округ укрупнити, щоб з кожного округу виходило 3 депутати. Як їм втрьох визначати проблеми, якщо вони від різних партій?! Це буде дуже складно. Я не розумію, як будуть вирішуватися питання людей. Це буле так: пішов на прийом до одного депутата, не отримав відповідь – до іншого пішов. Система буде неефективно працювати. Вважаю, що має бути конкретна відповідальність депутата за конкретну територію.
– Ви за збереження тих округів, які є зараз?
А.Согорін: Так, за збереження. Але я абсолютно згоден з Аскадом. Вважаю, що маємо знизити прохідний бар’єр, щоб увійшли маленькі партії, щоб врахувати голоси виборців, які голосували. Наприклад, партія набере 2%, але якщо порахувати: у нас голосує 300 тис., 2% – це 6 тис. людей. Перепрошую, я пройшов і в мене було десь 900 голосів. 6000 людей – це як мінімум один депутат від цієї політичної сили має бути, щоб представляти цих людей. Я би доопрацьовував цю систему, яка була з закріпленням за округами, але знизити прохідний бар’єр, тоді буде повне представництво.
А.Ашурбеков: Зараз добрий час, щоб набрати всі ці опрацювання. Фактично треба діючим місцевим депутатам, представникам місцевої влади оголосити свої пропозиції, тому що вони найбільш зацікавлені в тому, щоб ця система працювала гармонійно. Саме вони відповідають за територію. Однозначно я б теж наголошував, що прохідний бар’єр має бути менший. Можливо було б логічно, щоб прохідний бар’єр був вагою в один мандат. Взяти середню кількість голосів за один мандат, наприклад 900 голосів. Якщо партія набирає 900, проходить і в неї буде один депутат. В такому випадку фактично не буде втрати голосів.
Яке ключове завдання тієї чи іншої виборчої системи? Щоб була мінімальна кількість втрати голосів. Щоб не було ситуацій, коли люди проголосували за когось, він не став депутатом, люди образились. І друге питання – щоб була рівномірна представленість територій. Якщо будемо правки вносити, то зменшення прохідного бар’єру і дати представництво територій. Якщо брати вибори в обласну раду по цьому законодавству, у нас 84 депутати, при цьому від міста Запоріжжя було тільки 16 округів, а пропорційно Запоріжжя – це 43%. Мені здається, в 2015р система дуже швидко приймалася і вона була незбалансованою, над цим треба працювати.
– Чи звертаються регіони зі своїми пропозиціями до народних депутатів?
А.Ашурбеков: Можу відповісти за експертне середовище. Взагалі особливість роботи нової влади, цієї коаліції і «Слуги народу» в цілому – дуже висока закритість. Це турбо-режим, яким вони покривають всі огріхи, фактично не маючи ніякого зв’язку ні з експертним середовищем, ні з громадським сектором.
А.Согорін: Судячи з заяв комітету з місцевого самоврядування, заступника міністра, мені здається, що закон буде прийнятий в останній момент, як це буде вигідно фракції «Слуга народу», щоб більше їх депутатів потрапило до місцевих рад. Тому обговорювали, що в Києві буде одна система виборів, в регіонах – інша, потім вирішили, що давайте по-іншому – мажоритарка, пропорціоналка. Тобто вони бачать рейтинг та вирішують, як воно буде. Але я хотів би застерегти від деяких речей – по-перше є така річ, як конкурентність та сталість. В чому це виражається? Наприклад, якщо ми не змінюємо 20 років систему, кожен знає, що з цього округу буде йти депутат. Депутат пройшов і він знає, що він буде працювати з виборцями, потім його знову оберуть. З іншого боку є якісь громадські активісти, які бачать, що, наприклад, якийсь депутат не працює, вони починають складати йому конкуренцію. Є конкурентне середовище. Що серед депутатів кажуть про зміну системи? Людина працювала на окрузі, вкладалась, проводила прийоми кожен тиждень, працювала з людьми. А потім каже: «Якщо змінять систему, для чого я це робив? Думав, що мене наступний раз оберуть». Тобто втрачається сенс роботи депутата на окрузі і втрачається якість з цими нескінченними змінами.
– Можна казати, що серед депутатів місцевих рад є розчарування?
А.Согорін: Розчарування зміною законодавства, розчарування зміною правил гри. Нам готуватися до виборів навесні чи восени? Буде в мене округ в три рази більший чи буде він в три рази менший? Чи будуть у нас списки? Ніхто нічого не розуміє, тільки можемо припускати. А готуватись треба.
– Народні депутати найбільшої фракції парламенту заявили, що соціальний LIFT відкрито. Таким чином вже почався відбір кандидатів на місцеві вибори?
А.Согорін: Думаю, що скоріш за все є якісь місцеві команди КВН у Запоріжжі, буде з кого обрати.
А.Ашурбеков: Кажуть, що небезпечно ходити по місту, якщо ти з КВН, тебе можуть взяти в список. Але якщо без жартів, то LIFT – це проект, який стосується місцевих виборів. Думаю, що коли пройшли парламентські вибори, команда «Слуги народу» вже хотіла автоматично до грудня все перезавантажити, у них був такий план. Але коли побачили склад фракції, що там є багато людей, на яких вони не впливають, ми це вже бачимо по деяких голосуваннях, а будемо бачити ще більше, тобто склад неоднорідний. Якщо казати про людей, на яких вони не можуть впливати, з 250-ти депутатів, а у нас 11 000 місцевих рад, а скільки там депутатів? Десятки тисяч депутатів! Звісно у них постало питання, що рейтинг буде знижуватися, але при цьому їм потрібно набирати людей від «Слуги народу», які будуть керовані, які будуть продовжувати лінію партії.
По-друге, вони зараз думають, які проекти спроможні їм дати цей кадровий та людський потенціал. Тому що реально йде критика партії через призначення людей, через їх депутатів, тому що вони дуже часто є не фаховими. Єдине, по LIFT вони зараз хочуть набирати голів місцевих райадміністрацій – мені ця інформація трохи незрозуміла. Тобто по стратегії вони хочуть вже в лютому прийняти зміни до Конституції, фактично ці голови райадміністрацій непотрібні. Децентралізацію будуть завершувати, вони про це відверто кажуть. Навіщо набирати людей, які фактично будуть працювати 2 місяці?!
Хочу наголосити, ключова теза останніх місяців: прийшли «Слуги» під тезами відкритості, а працюють вони максимально закрито, починаючи відбором кандидатів, закінчуючи закритими засіданнями Кабміну. Потрібно від цього відходити, потрібно відкритись. Практика показала, що українці – не росіяни, вони не хочуть працювати в авторитарній системи, вони хочуть діалогу, або буде соціальне напруження. Тому потрібно це враховувати і переходити до інших стандартів діяльності.
– Запорізька влада була опонентами «Слуги народу» на парламентських виборах, але не пройшла. Після приголомшливої перемоги Зе!команди по всім округам, чи є передумови переживати меру Запоріжжя, який вже заявив, що балотуватиметься на другий термін?
А.Согорін: Думаю, що заява про те, що він буде балотуватись, і є ознакою хвилювання за своє політичне майбутнє. В нього досить гарні шанси виграти, гарна стартова позиція. Але можуть бути несподіванки. Тому зараз про це говорити зарано. Бачимо, що перед виборами з’являються «чорні лебеді»: скандали, затримання. Ми розуміємо, що «Слуга народу» зараз мають свого прокурора, повністю силовий блок. Знаємо, що у нашої міської влади були проблеми з тендерами, постійно про це журналісти і активісти говорять. Тобто може бути, що завгодно. Але у міського голови досить сильна команда, медіа. Боротьба буде цікавою, але можуть бути несподіванки. Може бути другий тур. Ми бачили у 2010р. як фактично зовсім без ресурсів Олександр Сін переміг Володимира Кальцева, який мав підтримку зі всіх сторін, і медіа підтримку, і силову, і гроші, і фінанси. Все може бути…
А.Ашурбеков: Згоден, достатньо потужні позиції у діючого міського голови. Тут знаєте, який може бути феномен? Вимальовується така картина: умовний кандидат від «Слуги народу» і діючий міський голова. Діючий мер може об’єднати навколо себе ті еліти, які виступають іноді до нього в опозиції, аби не пройшов хтось від «Слуги народу». Може така конфігурація статися, що не буде конкурентів від «Нової політики», «Солідарності» та інших, що Буряк буде консолідованим кандидатом, аби не пройшов умовний «Ханумак». Це буде краще, тому що для них Буряк – прогнозована фігура і вже є якісь напрацювання. Другий варіант: як показують дослідження, команда «Слуги народу» буде втрачати свій рейтинг, до наступної весни або осені, на мою думку, ці втрати будуть більш відчутними. Тому на сьогоднішній день є вірогідність, що мер продовжить свою роботу. Але знову ж таки, як було перед цими виборами: за 2 тижні Зеленський поїхав звільнив одного губернатора, на іншого накричав, когось вигнав, рейтинг одразу піднявся і він був на момент парламентських виборів на піку свого рейтингу. Але знову ж таки, побачимо, що буде через півроку.
– Ви кажете, у мера Запоріжжя добра стартова програма. Але ми бачили, як виборці не оцінили мажоритарників, які робили максимум для міста, і голосували за зовсім невідомих людей. Наступне питання стосується саме того, хто може бути від «Слуги народу» кандидатом в мери? Знайти таку людину серед громадськості важче, ніж серед тих депутатів, які вже є в парламенті. Чи розглядаєте Ви такий потенціал серед запорізьких народних депутатів?
А.Согорін: Продовжу тезу Аскада про закритість. Наприклад, я не знаю, хто в місті очолює «Слугу народу». Партія є, фракція є, президент є, а голову в Запоріжжі я не знаю, хоча воно має бути навпаки. Я не знаю, хто в області представляє партійну організацію. Так, мабуть по документам хтось є. Тому якщо навіть ці питання не вирішені, казати, хто від них буде – неможливо. Логічно, що перша кандидатура – це голова Запорізької ОДА. Як кажуть технологи, це стандарт. В будь-якому разі через кілька місяців це буде абсолютно розкручена фігура, з впізнаваністю. Інші кандидатури я поки не можу назвати. Мені здається, що назвуть голову міської організації і саме він буде висуватися на посаду, можливо з цим така закритість і пов’язана.
А.Ашурбеков: Я би ще звернув увагу на технологічний бік питання, про що зараз мало пишуть. У нас в місті і регіоні фактично вимальовується нова група впливу, пов’язана з компанією «Золотий Вік», народним депутатом Євгенієм Шевченко. Якщо в далекій перспективі, мені здається, що вони будуть посилюватися. З депутатів від Запоріжжя Шевченко взагалі є лідером депутатського пулу. Він достатньо медійна людина і було б логічно, щоб вони його кандидатуру розглядали на позицію мера міста. Знову ж таки те, як приймаються рішення і як працює турбо-режим… Для мене показовою була сесія облради. Я бачу, що і «Опозиційний блок» починає загравати зі «Слугою народу», з новим губернатором. Можливо вони виставлять слабку фігуру. Можливо, якщо вони до весни домовляться, що всім буде вигідно, тобто «Слузі народу» буде вигідно, щоб Буряк був мером, можливо від них буде якийсь технічний кандидат, тому що система влади буде досить стійка і їм непотрібно буде її міняти. Але знову ж таки зараз прогнозувати дуже важко.
– Підсумково, які очікування у Вас від парламенту? Кого очікуєте у грі на місцевих виборах?
А.Ашурбеков: Думаю, до Нового Року будуть деякі закони прийняті стосовно децентралізації. Потім лютий – можливі зміни до Конституції. І можливо на травень вийдемо на позачергові місцеві вибори. Стосовно закону «Про вибори», думаю, буде щось на кшталт змішаної системи: і мажоритарка, і партійне висування. Це теж буде непоганий варіант. Але ключова умова – наскільки свідомо виборці будуть робити свій вибір. Якщо казати про майбутній якісний склад – це болюче і важливе питання. Стосовно того, які будуть депутати, якщо там буде багато представників «Слуги народу», невідомо, які це люди будуть. Чи будуть діючі депутати повторно обрані – незрозуміло. Ця часта зміна системи, про що казав Андрій, вона робить пасивними не тільки депутатів, вона робить пасивними всі політичні сили.
Такого ніколи не було, щоб півроку або рік лишився до виборів і жодна політична партія нічого не робить. Вони всі в замороженому стані. Це буде стосуватися якості майбутніх депутатів, якості взагалі політики, продуманості роботи. Те саме стосується міського голови. Зараз у нього немає жодного опонента з місцевої опозиції. З одного боку це класно, його позиції посилюються. З іншого боку вийде якась темна конячка від «Слуги народу», скаже, що Буряк стара влада, як було з Богуслаєвим… Я закликаю всю місцеву владу, щоб вони до місцевих виборів серйозно віднеслися, а виборцям раджу бути чіткими і раціональними.
А.Согорін: Якщо зафіксувати результат парламентських виборів, який був в липні, та перенесли його в міську раду, у нас була б дуже цікава ситуація: мер Буряк зі 100%-ю опозиційно налаштованою міською радою. Все може бути, враховуючи ті рейтинги, які є. Щодо виборів я би в першу чергу дивився на столицю. Київ – це принципова позиція для «Слуги народу», апробація нового закону. Коли по Києву щось вирішать, а там 4 законопроекти зараз лежить, і призначать голову КМДА, а це буде кандидат на мера від «Слуг народу» однозначно. З цього моменту можна відраховувати, що місцева кампанія почалась. Але на даний момент, є якийсь «букс» в цьому питанні. Тому якщо в грудні цього року не буде виборів у Києві, а ми скоро це побачимо, бо процес стартує завчасно, тоді цей процес перенесеться на жовтень 2020.
