Дайджест політичних подій у Запоріжжі та області за період з 18 по 22 листопада. Тринадцятий тиждень роботи Верховної Ради 9-го скликання.
У дайджесті коротко розповідається про головні політичні події тижня у Запорізькій області і роботу запорізьких народних депутатів у Верховній Раді.
Реєстрація кандидатів на місцеві вибори
З 18 листопада стартувала реєстрація кандидатів на місцеві вибори, які відбудуться 22 грудня. У Запорізькій області вибори пройдуть у 8 ОТГ. Подача документів в територіальних виборчих округах закінчується 27 листопада включно, про це повідомляється на сайті Центральної виборчої комісії (ЦВК).
За попередніми підрахунками, у виборах візьмуть участь понад 380 тисяч виборців. На проведення виборів передбачили 21,8 мільйона гривень.
Нагадаємо, що у Запорізькій області вибори пройдуть у восьми ОТГ: Андровській; Новомиколаївській; Любицькій ,Терноватській; Малинівській; Новенській, Семенівській і Федорівській громадах. Передвиборна кампанія стартувала 2 листопада.
Запорізькі мости: на що вистачить грошей
20 та 21 листопада у Запоріжжі з робочою поїздкою перебував спікер Верховної Ради Дмитро Разумков. Під час спілкування з журналістами він відповів на питання щодо фінансування запорізьких довгобудів. Регіональні ЗМІ опублікували його цитату таким чином:
– На жаль, гроші на будівництво не передбачені, – зазначив Дмитро Разумков. – Державні бюджети різних років мало кому подобалися. Сподіваюся, що ще буде можливість переглянути дохідну частину бюджету.
Аудиторія, що прочитала новину – обурилась, адже півтора тижні прем’єр-міністр України Олексій Гончарук сказав, що для старту робіт на мостах вже є 1,2 мільярди гривень. За словами Гончарука, вже готується тендерна документація, а міст повинні побудувати за 2-3 роки.
Пізніше на сайті парламенту з’явився прес-реліз у якому значилось, що зараз у Держбюджеті на 2020 рік не передбачено повної суми на будівництво запорізьких мостів, однак закладена частина, необхідна для початку робіт.
Нагадаємо, що в ефірі програми “Свобода слова” Разумков заявив, що держбюджет-2020 не ідеальиний і буде трохи коректуватися. За словами голови ВР, можна буде виділити додаткові кошти з дорожнього фонду в разі, якщо всі передбачені на даний момент кошти будуть використані.
Народний депутат від «Слуги народу» Сергій Штепа в інтерв’ю inform.zp.ua сказав, що наступного року проведуть тендер, завдяки якому визначать фірму, яка будуватиме мости. За його словами, інформація про те, що мости будуватиме китайська компанія – фейк, адже має бути проведений чесний конкурс.
Сергій Штепа нагадав, що виділені в цьому році 750 млн гривень перейдуть на наступний рік. В держбюджеті-2020 передбачено ще 500 мільйонів. Цих грошей вистачить на завершення додаткового проектування, яке потрібне через те, що мости не будувалися деякий час, на ремонт деяких конструкцій і для проведення тендеру.
Повернення українських кораблів
20 листопада в Україну повернулися незаконно захоплені катери «Нікополь», «Бердянськ» та буксир «Яни Капу», які у листопаді минулого року Росія незаконно обстріляла і захопила в полон біля Керченської протоки. Про це повідомляється на сторінці Командування Військово-Морських Сил України.
Кораблі поверталися у супроводі буксирів, бо своїм ходом кораблі не йшли. Першим в порт Очакова (Миколаївщина) зайшов бронекатер «Нікополь», близько 16-ї – буксир «Яни Капу», а останнім прибув бронекатер «Бердянськ».
Командувач Військово-морськими силами України Ігор Воронченко сказав журналітам 4-го каналу, що кораблі, які рік пробули в російському полоні, знаходяться в жахливому стані:
Росіяни їх угробили. Познімали навіть плафони, розетки і унітази. Так що ми зараз покажемо всьому світу варварське ставлення росіян, – сказав Воронченко.
На кораблях також немає навігаційних систем і електронних компонентів бойових модулів.
Нагадаємо, що 7 вересня Росія і Україна провели обмін полоненими, під час якого додому повернулися 24 військовополонених моряка. Однак кораблі країна-агресор тоді не віддала.
Законопроект щодо здійснення кримінального провадження колегією суддів
Нардепка від «Слуги народу» Юлія Яцик зареєструвала законопроект №2456, про зміни до Кримінального процесуального кодексу України щодо здійснення кримінального провадження в суді першої інстанції колегією суддів. За словами ініціаторки, значна кількість кримінальних проваджень розглядаються в судах першої інстанції протягом 2-3 років. Крім того, в багатьох судах правосуддя здійснює лише кілька суддів, внаслідок чого, після розгляду будь-якого клопотання органу досудового розслідування, в даному судді вже неможливо створити колегію суддів, а тому справи направляють до апеляційних судів. Несвоєчасність розгляду справ стає причиною звернення осіб до Європейського суду з прав людини.
Законопроектом пропонується внести до статті 31 Кримінального процесуального кодексу такі зміни:
– зменшити кількість кримінальних проваджень, за якими передбачається можливість розгляду колегією суддів, шляхом заміни категорії злочинів: замість злочинів, за які передбачається покарання строком більше 10 років пропонується передбачити злочини, за які передбачається покарання більше 12 років;
– кримінальні провадження щодо злочинів, за які передбачається покарання строком більше 12 років розглядати колегією суддів лише за клопотанням обвинуваченого.
Депутатське звернення до голови «Укроборонпром» щодо ситуації на заводі «Іскра»
Народний депутат від «Слуги народу» Сергій Штепа під час чергового прийому дізнався у виборців щодо неоднозначної ситуації на заводі “Іскра”, пов’язаної зі зловживанням посадовим становищем з боку деяких осіб. Про це нардеп написав у Фейсбук.
За словами Штепи, достеменно відомо, що на підприємстві «Іскра» чинять перепони людям, які вирішили звернутись до нардепа, перешкоджають збору підписів, вдаються до репресій, залякуючи працівників.
Наразі Сергій Штепа відправив депутатське звернення на ім’я голови концерну “Укроборонпром” Айвараса Абромавичуса. Згодом нардеп пообіцяв надіслати на цю ж адресу й запит.
У Міністерстві цифрової трансформації заявили, що позбудуться підозрілих IТ-тендерів
Віце-прем’єр-міністр цифрової трансформації Михайло Федоров планує позбутися сумнівних тендерів по реалізації IТ-проектів в органах влади. Про це він написав у Фейсбук.
Федоров пише, що їх завдання — оптимізувати витрати платників податків, позбавитись від підозрілих тендерів і створити прозору IT-екосистему на рівні держави. Задля цього Мінцифри зробить наступні кроки:
– Міністерство не буде контролювати закупівлі техніки, адже її ремонт — це відповідальність кожного міністра, керівника держоргану. Тисячі завдань за погодженням покупки принтера або ноутбука забирають багато ресурсів.
– запровадять онлайн-систему прийому запитів на узгодження, управління проєктами.
– сформують команду експертів, прозорі правила їхньої роботи для якісної оцінки тендерів і варіанти оптимізації.
– розроблять єдину «технічну рамку» вимог і процедур для ІТ-проєктів в органах влади.
– знайдуть гроші на розвиток додатку та порталу.
У «Слузі Народу» офіційно не працює жодної особи
Відповідно до звіту «Слуги Народу» про майно та доходи у політичній партії офіційно не працює жодної особи. Про це повідомляє на сторінці у Фейсбук Комітет виборців України.
Так, у графі «працівники складу апарату партії» вказано цифру 0. Для порівняння: у ВО «Батьківщина» офіційно працює 73 особи, в «Європейській солідарності» – 46 осіб, в «Голосу» – 3, Радикальній партії Олега Ляшка – 20, «Самопомочі» – 264, «Українській стратегії Гройсмана» – 3.
Варто відзначити, що «Слуга Народу» також не витрачала офіційно коштів на заробітну плату. Всього за період липня-вересня партія витратила 240 млн грн, із них 0 грн – на заробітну плату. Крім цього в «Слуги Народу» не зареєстровано жодного місцевого осередку зі статусом юридичної особи.
«Складно уявити парламентську політичну партію, в якій би працювали особи виключно на волонтерських засадах. Зокрема, партію, в якої немає оплачуваного на постійній основі бухгалтера, охорони, секретаря, працівників прес-служби та оргвідділу. Багаторічна практика вказує, що такі партії можуть здійснювати тіньову оплату праці – «в конвертах». Схожа ситуація із місцевими осередками партій, які не мають статусу юридичних осіб. Закон “Про політичні партії в Україні” дозволяє існування місцевих організацій без такого статусу, однак, на думку КВУ, це свідчить про централізований характер управління та може бути спробою тінізації партійного життя. Зокрема, такі місцеві організації не здатні проводити повноцінну фінансову та господарську діяльність через відсутність рахунків у банках. Однак це також полегшує життя партіям, які не зобов’язати звітувати про діяльність осередків без статусу юросіб перед НАЗК», – заявив голова КВУ Олексій Кошель.
Раніще, 20 листопада, в інтерв’ю “Українській правді” голова Верховної Ради Дмитро Разумков запевнив, що народні депутати отримують близько 40 тисяч гривень заробітної платні і їм ніхто не доплачує у конвертах.
Нагадаємо, що 15 листопада фракція “Слуга народу” вирішила виключити нардепа Анну Скороход. Цьому передували її слова про те, влада затримала її чоловіка Олексія Алякіна через її голосування проти законопроекту про відкриття ринку землі всупереч позиції фракції.
У той же час, глава фракції “Слуга народу” Давид Арахамія звинуватив Скороход в пропонуванні хабарів. Він стверджував, що Скороход в Раді лобіює інтереси “конкретних олігархічних груп” й попереджав, що буде ініціювати її виключення з фракції. У відповідь на звинувачення Арахамії Скороход заявила, що депутати нібито отримують по 5 тисяч доларів у конвертах.
https://www.youtube.com/watch?v=yZZKDRkVCjA&feature=emb_title
