Прилад на фото – датчик виміру найдрібніших часток пилу у повітрі. Дрібнодисперсний пил – таку офіційну назву мають найменші часточки в атмосфері, які виявляється завдають найбільшої шкоди здоров’ю нас з вами – мешканців промислових міст. Для Запоріжжя стан повітря – топ-тема щодня: різнокольорові хмари накривають райони в залежності від напрямку вітру. То чим же дихає Запоріжжя?
На це питання городяни отримали відповідь із запровадженням громадського моніторингу, коли показники вимірів стали доступні онлайн цілодобово – https://eco-city.org.ua/. Стан повітря може подивитися кожен через свій смартфон. Цей рух розпочався зі спільної роботи активістів, які вже об’єдналися в «Екокоаліцію Запоріжжя». Перші станції з’явилися на початку цього року. А у листопаді чеська ГО «Арніка» у партнерстві з запорізькою ГО «Дзиґа» встановили 5 станцій (більш досконалої конструкції) плюс 2 станції – розширеного функціоналу. Одна стоїть у приміщенні Суспільного телебачення, інша – поблизу Абразивного комбінату – з можливістю вимірювання деяких речовин газової фракції – оксиди азоту, оксиди вуглецю, формальдегід. Зараз в місті 20 міні-станцій, більшість з них придбані за власний рахунок звичайних городян та встановлені на їх будинках, балконах, вікнах. Люди просто хочуть знати чим вони дихають!
Що виявлено в повітрі?
Невидиму отруйну пігулку мешканці Запоріжжя приймають щодня, – каже Олександр Костенко, координатор Еко-коаліції, фахівець з лабораторного обладнання. З кожним подихом в наші легені потрапляє дрібнодисперсний пил, а його склад має різну природу походження.
«Наші датчики вимірюють найдрібніші часточки в 2,5 і 10 мікрон. Для порівняння волосина людини 80 мікрон. Тому помітити такий пил без обладнання не можливо. Склад цих часточок може бути різний. В Запоріжжі, наприклад, ядро пилу може бути – оксид заліза, а в якості «соусу» маємо фенол, важкі метали та інші шкідливі речовини. Такі отруйні пігулки у великій кількості потрапляють в судини та шкодять всім органам. Датчики реєструють перевищення норми систематично», – розповідає Олександр Костенко.
За його словами, «норма» в даному випадку неправильне слово. Громадська система моніторингу орієнтується на нормативи ВОЗ (Всесвітньої організації здоров’я) , яка встановила рівні впливу таких дрібнодисперсних часток на здоров’я людини.
«Іншими словами, норми не існує, є рівень впливу: від найменшого до небезпечного (на коаті вони відповідно позначені зеленим і червоним). В Запоріжжі показники насторожують. Повітря забруднене у всіх районах: відхилення фіксуються, навіть, на Правому березі, Бородинському, Бабурці. Хоча раніше ці території вважалися найчистішими в нашому місті. Не захищає ні віддаленість від промислового майданчика, ні течія Дніпра», – визнає Олександр Костенко.
Як це працює?
Датчики виміру запоріжці купують за власний кошт, хтось ставить у власній квартирі, інші в офісах. Вартість датчиків від 1200 грн. Ті, що йдуть з газоаналізаторами, дорожчі – близько 3000грн. Їх легко підключити, головне щоб був Wi-Fi і розетка. Прилад тягне як звичайна телефонна батарея або комп’ютер, – пояснює Олеся Крамаренко.
Як змінюється життя запоріжців, які щодня бачать данні своїх датчиків, – ми запитали у Ірини Пірогової – вона є головою запорізької обласної філії Всеукраїнської Екологічної Лігі і встановила обладнання однією з перших в Запоріжжі навесні цього року.
«У мене найпростіший пристрій, на мапі відображається як «дитяча лікарня». Я постійно переглядаю дані. Ососбливо коли відчуваю сморід, адже живу у зоні впливу коксохіму – то мені завжди цікаво чи корелюється сморід з забрудненням пилу. Планую свій день користуючись даними станцій. Чудово розумію, що дрібнодисперсні часточки РМ 2,5 НЕ МАЮТЬ безпечного рівня. Будь-яка доза цих часточок може бути смертельною: вони можуть перекрити судини. Тому знати про небезпеку та за можливості знижувати ризики – це мій обов’язок перед своїм здоров’ям. Часто переглядаю дані інших станцій – це пов’язано з професійним інтересом. Під мапою є так звана Машина часу – можна відкрутити рисочку і побачити, коли забруднення було більшим. Доволі пізнавально».
Громадський моніторинг наразі це єдиний ресурс доступу до інформації про екологічний стан «тут и зараз», бо інакше ніхто і ніяк не повідомляє людей про небезпечні рівні забруднення. Тому оприлюднення результатів виміру датчиків мають практичний результат, – наголошує Ірина Пірогова
«Яскравим прикладом як ці датчики послужили гарну службу стала пожежа на рибному складі в серпні. Тоді, відчувши сморід, я кинулася до мапи станцій – сенсори ставали червоними – і я відписалася у Фейсбуці, щоб люди терміново зачиняли вікна, бо повітря на вулиці смертельно небезпечне!
Тоді піднялася неабияка хвиля у соцмережах, і це реально спрацювало – люди на Малому, Південному зачиняли вікна і були попереджені про небезпеку. На жаль, державний моніторинг дає у кращому випадку інформацію постфактум, а часто взагалі немає інформації. Сертифікований, державний моніторинг наразі існує лише для того, щоб вкотре підтвердити – рівень забруднення високий. Був вчора. І рік тому, і п’ять років тому», – констатує Ірина Пірогова.
За спостереженнями екоактивістів, на онлайн-мапі громадського моніторнигу в Запоріжжі є один прапорець, який майже завжди червоний. Це означає найвищий рівень небезпеки. Міні-санцію встановили на Запоріжжі Лівому, прямо під боком «Запоріжсталі»…
Що дає громадський моніторинг?
Всі данні з міні-станцій дослідження повітря доступні онлайн – https://eco-city.org.ua/. Інтерактивна мапа показує стан повітря не тільки в Запоріжжі. Критики такого громадського моніторингу висловлюють недовіру до обладнання та просять активістів «не сіяти» паніку. Проте датчики вже показали результативність, – підкреслює Олександр Костенко.
«Раніше місцева влада називала найбільшим забруднювачем повітря в Запоріжжі – автотранспорт. Наш моніторинг підтвердив, найвищі показники забруднення фіксуються вночі, пік припадає на 4-5 ранку, коли кількість машин на вулицях – мінімальна. Зрозуміло, що джерелом забруднення є заводи».
Аналіз даних станцій моніторингу Запоріжжя зробив екоактивіст Євген Василенко.
«Коли стало очевидно, що викиди пилу зростають вночі – тобто це ніякий не автотранспорт, а пов’язано суто з промисловим забрудненням, Еко-коаліція звернулася до ОДА з вимогою з’ясувати причину підвищення рівня забруднення вночі. Відповідь краще прочитати», – розповідає Ірина Пірогова.
В Запоріжжі діє і державний моніторинг, стаціонарні пости «замірюють» повітря 4 рази на добу. Проте вони не роблять дослідження на дрібнодисперсний пил, тільки звичайний. Для промислового центру цього недостатньо, – наголошує Олеся Крамаренко, керівниця ГО «Дзиґа».
«Тому громадський моніторинг – це доступ до інформації і певний тиск на владу, що давайте скоріше робити державний моніторинг, який буде сертифікований, нормалізований і прийнятний для всіх сторін, для держави і громади. Зараз є потреба у людей цілодобово мати доступ до екологічних даних. Технології йдуть вперед, чому б цим не користуватися. Чи визнає датчики влада? Ні, не визнає. Громадський моніторинг – це більше рука до лоба, чи є температура, це ще не градусник. Але вони необхідні, тому що альтернативи не маємо, – розповідає Олеся Крамаренко.
За її словами, екоактивісти пішли шляхом німецьких колег, які вже 5000 датчиків встановили в м.Люфтдатен.
Таке невеличке обладнання показує індекс забруднення повітря, то б то концентрацію шкідливих речовин. Можна обрати любу (доступну) станцію для аналізу повітря, є повідомлення про ризики здоров’ю. Прямим текстом пишеться «краще не виходити», «не відчиняйте вікно для провітрювання», «на прогулянку краще не виходити з дітьми» або «помірно, можна гуляти». Є підписка на щогодинне оновлення даних або на дані збільшення рівня забрудненості повітря.
«Працює чат Ecobot в Телеграмі, агрегатор даних, збирає інформацію про забруднення з усіх станцій громадського моніторингу, це розробили активісти Save Dnipro. В Телеграмі просто «випадає» нагадування про стан повітря. Не треба бути екологом, щоб зрозуміти для себе безпеку чи небезпеку. І все це можливість мінімізувати ризик! Ми живемо в індустріальному місті, маємо до нього адаптуватися. Хто може поїхати, звісно обирає краще життя. Але більшість населення залишається тут, працює, народжує дітей. Я не думаю, що це інформування створює соціальне напруження. Навпаки, ,інформація допомагає подивитися на ситуацію, не панікувати, а вимагати конкретних дій для поліпшення. Люди думають, що димить і димить, не відчуваємо запаху, отже все нормально. Але ні, ми постійно знаходимось в цій загрозі», – звертає увагу Олеся Крамаренко.
Запорізькі активісти роками добиваються систематичного інформування щодо викидів в промисловому центрі. Після розформування СЕС, станом повітря опікуються звичайні люди, які встановлюють ці датчики виміру за власний кошт. Інформування населення про еко-стан повітря не в компетенції місцевої влади, – пояснює Валерій Еделев, радник міського голови. Проте у запорізьких активістів є успіхи: крім організації громадського моніторингу, місцевими депутатами профінансовано придбання найсучаснішої мобільної лабораторії. Майже рік її відмовлялися заправляти за кошти міста. Але і це питання на стадії вирішення завдяки звичайним небайдужим людям. Резільтат: мешканці одного з найзабрудніших міст України зможуть отримувати все більше оперативної інформацію про стан повітря і регулювати маршрути щоденного життя. І поки державний моніторинг забруднення повітря тільки на стадії формування стратегії, в Запоріжжі та інших містах функцію системного моніторингу екологічної ситуації та інформування населення взяли на себе активна громадськість.
Джерело – “Новости гражданского общества”