Новости Запорожья | Онлайн главные свежие новости за сегодня | inform.zp.ua

Онлайн-мапа забруднення повітря в Запоріжжі: як використовувати дані

Новини Запоріжжя

Запорізькі активісти роками добиваються систематичного інформування щодо викидів в нашому промисловому центрі. На жаль, після розформування СЕС, станом повітря опікуються звичайні люди, які встановлюють датчики виміру за власний рахунок, отримують інформацію, викладають її в Інтернет. І таким чином є той процес інформування населення щодо викидів в місті.

Подкаст Крамаренко by Svetlana

-Скільки датчиків вже є в Запоріжжі і як вони впливають на еко-ситуацію? Редакція Inform.zp.ua запитала Олесю Крамаренко – керівника ГО «Дзиґа».  

-Щоб зараз не полетіли в мене скляні пробірки Гідромету, нагадаю, що залишається і державний моніторинг. У нас є стаціонарні пости, які замірюють повітря 4 рази на добу. Звичайно, цього недостатньо. Є ще переформатована санстанція, яка зараз діє як обласний лабораторний центр, здійснює також виїзди і поки що на старому обладнанні заміри робить. Але ми вважаємо, цього недостатньо, тому що зараз є потреба у людей цілодобово мати доступ до екологічних даних. Технології йдуть вперед, чому б цим не користуватися. Дякуючи ІТ-спеціалістам, в Україні розробляються такі датчики, які за аналогією німецьких активістів, які вже 5000 їх в одному з міст встановлювали, ми також пішли цим шляхом. Чому взагалі ці датчики для нас цінні? Це доступ до інформації і певний тиск на владу, що давайте скоріше робити державний моніторинг, який буде сертифікований і прийнятний для всіх сторін, для держави і громади. Чи визнає його влада? Ні, не визнає. Громадський моніторинг – це більше рука до лоба, чи я гарячий, чи маю жар, це ще не градусник. Але вони необхідні, тому що нічого альтернативного ми ще не маємо. Мені здається, що це такий фальстарт. Старт ще не дано, а люди вже побігли вперед. Але люди це роблять, тому що немає нічого іншого. Зараз встановлено вже 19 міні станцій моніторингу повітря. Вони вимірюють дрібнодисперсний пил. Нагадаю, що цей дрібнодисперсний пил державні стаціонарні пости не вимірюють, тільки звичайний пил.

Ці нові станції вимірюють дрібнодисперсний пил і показують результат через смартфон. Ви можете підписатися і кожного ранку приходитиме інформація, в якому районі Запоріжжя, де встановлені ці датчики, який стан повітря, чи є для Вас загроза. Там пишеться «краще не виходити», «не відчиняйте сьогодні вікно для провітрювання», «на прогулянку краще не виходити з дітьми» або «помірно, можна гуляти». Тому цим треба вже користуватися.

Крім того за підтримки чеської організації «Арніка» ми встановили ще 5 міні-станцій моніторингу Oxygen, які вдосконалені газоаналізаторами, тобто вони вимірюють більше ніж пил. Там є 2 датчики, які вимірюють формальдегіди, аміак, діоксин азоту і ще 2 додаткові сполуки, всього 5 додаткових сполук. Тому маємо можливість на сьогоднішній день отримувати такі данні. Ми поставили на Суспільному Запоріжжі, на Обласному центрі молоді, де дуже несприятливий стан повітря, особливо коли на місто осідають сполуки під час опадів. Можна відслідковувати на карті EcoCity, заходьте через телефон.

– Я перед зустріччю зайшла і подивилася. Все дуже кольорово! Зелений був тільки один прапорець, решта  – помаранчева, кілька було навіть червоних. Давайте пояснимо, що це означає?

Зелений – це немає загрози здоров’ю. Жовтий – це вже певна небезпека, можна виходити, але якщо є можливість залишитися у приміщенні, краще не виходити. Червоний – це краще залишитися вдома і закрити вікна. Якщо Ви заходите на цю карту, там світяться маячки, Ви прямо по ним клацаєте і у Вас з’являється таблиця, де є пояснення, скільки індекс повітря, рівень забруднення і плюс рекомендація і розшифровка цього значення. Не треба бути екологом, щоб просто подивитися і зрозуміти для себе безпеку чи небезпеку.

– Як таке інформування впливає на ситуацію? Багато чула відгуків, коли люди жаліються на паніку.

-По-перше, це можливість мінімізувати ризик. Ми живемо в індустріальному місті, маємо до нього адаптуватися. Хто може поїхати, звісно обирає краще життя. Але більшість населення залишається тут, народжує дітей і працює теж тут. В глобальному плані я взагалі бачу тут можливість для розбудовників міста, щоб потроху розвивати місто подалі від цього промислового вузла. По-друге, щоб зменшувати транспортне навантаження, переходити і розвивати вело інфраструктуру. Ми далі будемо працювати із магістралями і бачити викиди від автотранспорту. Маємо говорити, що від них є теж вплив на забруднення і на стан здоров’я людей. Поки що ці датчики є експериментом. Але все ж таки це треба сприймати серйозно, бо для людини це певний орієнтир. Я не думаю, що це інформування створює соціальне напруження. Мені здається, навпаки інформація допомагає здраво подивитися на ситуацію, не панікувати, а навпаки вимагати конкретних дій для поліпшення. Люди думають, що димить і димить, не відчуваємо запаху, отже все нормально. Але ні, шановні, ми постійно знаходимось в цій загрозі. Зараз людину взагалі дуже важко чимось налякати. Люди звикли до поганих новин. Розумію, що ми також підкидуємо в багаття сухих гілок. Але треба реально дивитися на проблему і починати її вирішувати.

-Що треба зробити тим, хто хоче долучитися до моніторингу? Нагадайте, де можна подивитися його данні?

-EcoCity вводите в Гугл, заходите на карту забруднень, наближуєте Запоріжжя, дивитесь і використовуєте її. Є ще чат Ecobot в Телеграмі, це розробили активісти Save Dnipro, можете також відслідковувати. Вам буде просто в Телеграмі випадати нагадування про стан повітря,. Якщо людина хоче поставити собі на будинок, на офіс станцію громадського моніторингу, можна звернутися безпосередньо до виробників, в Україні їх декілька: Івано-Франківськ і Save Dnipro. Вартість приблизно 1400 грн. Ті, що йдуть з газоаналізаторами трошки дорожчі, близько 3000грн. Їх легко підключити, головне щоб був Wi-Fi і розетка, яка тягне як звичайна батарея або комп’ютер. Ви дуже просто можете на своєму будинку встановити. Якщо у Вас багатоквартирний будинок або ОСМД, Ви можете скинутись грошима, купити один датчик на будівлю, тому що він охоплює територію десь в 1км.

Знаю, що у нас в Запорізькій політехніці теж зараз працюють над виготовленням таким датчиків. Думаю, що в майбутньому запорізькі студенти також зможуть розробляти такі датчики, і з ними можна буде співпрацювати.

– Ви назвали українських виробників, а чи варто використовувати китайське обладнання?

Справа в тому, що виробники використовують китайські запчастини і плати. Є питання до цих станцій, але вони ж не несуть на собі таке навантаження. Там використовуються найпростіші плати та схеми. Сам механізм заснований на тому, що лазерний промінь просто фіксує ці частинки, математично нараховує. Тому я думаю, що надалі будуть розроблятися трохи складніші елементи, але доки цього достатньо.

– Відкрийте секрет, у Вас вдома є такий аналізатор?

-Я переїхала з центру міста до краю міста, тому там більш-менш чистіше повітря. Я не купувала для себе особисто, живу на високому поверсі, а їх бажано на 2-3-му розташовувати, тому що показники будуть не дуже репрезентативні. Маємо міряти там, де людина ходить і дихає. Але активісти екокоаліції собі встановлюють.

– Як часто Ви заглядаєте в таку онлайн-мапу? Як це позначається на Вашому житті?

-Кожного дня. У зв’язку з тим, що я переїхала, ми гуляємо більше на Хортиці. Власне я дуже ретельно дивлюся, коли їду на вихідні з дітьми кудись, в той же Дубовий Гай чи на пл.Фестивальну, де зараз дуже небезпечний стан повітря. Я все рівно це використовую в своєму житті. Мені часто пишуть друзі, у яких ми ще в Хортицькому районі ставили перші датчики, що вони з дитиною дивляться данні та не виводять дітей, коли червоний датчик. Останнім часом було задимлення, можливо через туман, мені люди писали, що у них датчик не світиться і що це таке, бо вони на нього орієнтуються. Звичайно, люди водять дітей до школи, в дитячий садок. Я мрію, що у нас в майбутньому кожна школа, кожен дитячий садок буде мати таку систему і ми будемо коригувати прогулянки дітей на свіжому повітрі відповідно до цих показників, щоб хоча б не так сильно на них впливало забруднене повітря.

Повне інтерв’ю з Олесею Крамаренко доступне на сайті за посиланням.  

 

 

 

Exit mobile version