Як зміниться місцеве самоврядування після виборів за партійною системою розповiла Лілія Жужа, кандидатка політичних наук.
Менше 100 днів залишається до виборів місцевих органів самоврядування. Парламент встиг прийняти пакет змін до виборчого законодавства, а відтак голосування відбудеться 25 жовтня. Малі і великі міста країни починають готуватись до виборів.
Ці вибори – це новий досвід для місцевих громад України. Верховна Рада, затвердивши близько 4 тис. правок у виборчий кодекс, не зробила систему зрозумілішою чи прозорішою, а навпаки максимально заплутала пересічного виборця. Важко розібратись і пояснити, чому раніше на місцевих виборах можна було голосувати за кандидата, а тепер треба обирати серед партій. Так, бо партизація виборів, коли кандидат може висуватись лише від політичної партії чи її осередку, дісталась нарешті і малих громад.
Раніше пропонувалось, щоб партійна система торкнулась лише громад, де чисельність виборців перевищує 90 тис., але Верховна Рада ухвалила інше рішення – і тепер по партійних списках обиратимуть кандидатів у громадах, де кількість виборців становить понад 10 тис. Тобто у 684 громадах мають обрати 22 262 депутати, а мали б обирати 1 970 депутатів у 40 міських громадах.
Виборцю, який раніше голосував за популярного місцевого політика, нині доведеться обирати партійного активіста, який ймовірно жодної активності на місцевому рівні і не проявив, бо був призначений кандидатом «по партійній лінії». Такий підхід може негативно вплинути на процеси формування органів самоврядування по країні в цілому: малокомпетентні та обізнані гравці з партійними посвідченнями займуть місця професіоналів та фахівців, яких цікавить результат роботи, а не ігри в політику. А це призведе до зниження компетентності представників місцевого самоврядування і відповідно рішення, які вони прийматимуть.
Аби уникнути цієї «партійної невідомості» в очах виборців, впливові місцеві лідери почали формувати свої політичні партії і списки кандидатів, при цьому не занижуючи планку фаховості чи обізнаності. Запорізький міський голова Володимир Буряк, зокрема, заявив, що йде на вибори зі своєю партією «Єднання» і його прізвище – це гарантія довіри до кожного кандидата в його списку, але формуватимуть цей список і самі мешканці міста. «Я не збираюсь грати в політику, в конфронтацію, а прагну і далі позитивних перетворень нашого міста з моїми однодумцями», – заявив він.
Для запорізького мера такий підхід єдино правильний. Мешканці міста вже поставили високу оцінку його діяльності, оцінили і зміни, які він почав впроваджувати в місті, і розвиток інфраструктури, і стратегію росту великих проєктів, зокрема, аеропорту. Згідно із соціологічними опитуваннями, які проводилися у червні Інститутом соціологічних досліджень та громадських ініціатив (ISRSI), запоріжці задоволені роботою Володимира Буряка, і 54,3% опитаних готові голосувати за нього повторно. Ця довіра перекладається і на його партію «Єднання». Логічно, що тепер на тлі загальнонаціональних партійних проєктів рейтинг партії Буряка зростатиме, бо лідер вже має що продемонструвати своєму місцевому виборцю.
З одного боку, партійна система посіяла сумніви у свідомості громадян, бо змусила відповідальніше ставитись до свого вибору, ретельніше вивчати кандидатів і оцінювати програму партії, з іншого – дала можливість місцевим партіям прогресувати до рівня загальнонаціональних, і в перспективі брати участь у парламентських виборах. Цей процес є закономірним для більшості країн з розвиненою демократією, коли локальна партія своєю діяльністю на рівні громади заслуговує на довіру на управління цілої країни.
Нагадаємо, 2 Липня міський голова Запоріжжя, Володимир Буряк, заявив, що хоче бачити в міськраді свою партію.