Новости Запорожья | Онлайн главные свежие новости за сегодня | inform.zp.ua

Червона зона інформації: як працюють запорізькі журналісти в умовах карантину

Робота журналістів в умовах карантину

COVID-19 став прекрасним приводом для чиновників, як мінімум, частини з них, уникати контактів з журналістами та не виконувати безпосередні обов’язки, пов’язані з наданням інформації медійникам. Тільки за два останніх місяці в Запоріжжі і області журналістів, мінімум, п’ять разів не пускали або намагалися не пустити на заходи, об’єкти будівництва або не відповідали на запити. Розповсюджена причина – чиновники з готовністю не надають інформацію, прикриваючись карантином або просто ігноруючи закон. Іноді доступ до інформації обмежується без будь-яких раціональних пояснень. Такі ситуації все частіше трапляються в регіоні. Зокрема, з цим стикаються журналісти Мелітополя.

Так, наприкінці жовтня в Мелітополі журналістів трьох медіа просто не пустили до приміщення “Мелітопольгаз” на громадські слухання щодо підвищення тарифів. Журналістів та мешканців міста не пускали всередину, мотивуючи це тим, що для участі в слуханнях потрібно було попередньо зареєструватися. Ані журналісти, ані поліція не допоглися того, аби представники ЗМІ потрапили всередину приміщення і отримали потрібну і актуальну для аудиторії їх медіа інформацію. Ситуація – протизаконна і, за словами медіаюриста Алі Сафарова, є прямим перешкоджанням професійній діяльності бо, хоч “Мелітопольгаз” не є суб’єктом владних повноважень, він є розпорядником публічної інформації, а громадські слухання про підвищення тарифів є суспільно значущою інформацію. Тим не менш. Для ряда мелітопольських журналістів мати проблеми з доступом до інформації є майже нормою.

 

Медіаюрист Алі Сафаров

На початку листопада журналістка Катерина Даниліна-Левочко, позаштатна кореспондентка газети «Індустріальне Запоріжжя» і сайту Мелітополь.city намагалася сфоторафувати будівництво міського інфекційного стаціонару, але зіткнулася з чоловіком, який представився прорабом і наполягав, що у нього розпорядження від влади не пускати на територію журналістів. Журналістка розповідає, що така ситуація – не ексклюзивна, а системні обмеження в доступі до інформації почалися після 2018 року, коли міським головою став Сергій Мінько. 

“Під час перебування Сергія Мінько міським головою мені перестали приходити листи з анонсами заходів, а спроби з’ясувати, чому, успіхом не увінчалися. Тоді ж стали вибірковими запрошення на так звані «об’їзди» міських об’єктів за участю перших осіб міста, брифінги та інші події, в організації яких брала участь мерія, – розповіла вона. 

Цей підхід застосовували не тільки до мене, а й щодо колег з інших місцевих ЗМІ, зокрема, газет «Мелітопольські відомості», «Новий день», «Наше місто», Мелітополь.Сity, ТРК «МТВ-плюс», ТРК «Контакт». Офіційного пояснення цьому ігнорування і такої вибірковості не було. Якщо ж я або колеги дізнавалися про події з власних джерел і приходили, то зазвичай на них пускали, але навіть в таких випадках не завжди. Також все частіше при спробі щось дізнатися, звучало: «Все через прес-службу». Коли ж я точно намагалася дізнатися, припустимо, дату/час візиту когось із обласних або міністерських чиновників до нашого міста, отримувала відповіді типу «поки не знаємо», «ще невідомо» тощо”, – розповіла кореспондентка.

За словами журналістки, з появою коронавирусной теми доволі складно оперативно отримати  інформацію з цього напряму, навіть про рівень захворюваності.  Так, заступники міського голови, медики активно давали коментарі на брифінгах в стінах мерії, але запрошувалися на них тільки окремі журналісти. Для решти спілкування стало можливим лише в форматі письмового запиту – формальної відповіді. І це, говорить Катерина Даниліна-Левочко,  стосувалося всіх, без винятку, тем. 

Ситуація із запрошенням “своїх” журналістів на заходи до міськради добре знайома і запорізьким  медіа. Якщо і раніше до головного чиновника мерії та його підлеглих близько допускали журналістів тільки із “свого” пулу ЗМІ, то з початком карантину в мерії ввели ще ряд обмежувальних заходів. Наприклад, зробили закритими проведення сесій міськради. Правда, забезпечили онлайн-трансляції, які робив муніципальний телеканал Z. Власне, вони чи не єдині з-поміж медіа мають режим повноту доступу до ключових чиновників мерії. Це логічно, адже головний редактор телеканала є головою партії міського голови Запоріжжя “Партія Володимира Буряка “Єднання”, яка виграла місцеві вибори і пройшла до складу міської ради, власне як і сам Володимир Буряк. 

Журналістів не пускають на сесію

Останнім часом  ситуація дійшла до того, що жоден журналіст не міг потрапити на сесію, як і побачити трансляцію. Так, на початку листопада двох журналісток з сайтів 061 і Паноптікон не пустили на  позачергове засідання сесії Запорізької міськради. Тоді журналістки намагалися скористатися своїм законним правом на інформацію і пройти в приміщення мерії на сесію, але їх не допустили, посилаючись на те, що сесія закрита на підставі рішення комісії з техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій через карантинні обмеження. І хоча, за словами юриста Інститута масової інформації Алі Сафарова, обмеження журналістів до доступу на сесію під приводом карантину є незаконними і не відповідають вимогам чинного законодавства, це вже другий випадок за останні місяці, коли журналісти не можуть туди потрапити. 

Поліція не реагувала на перешкоджання журналістам

Обмежили доступ запорізьких журналістів і до певних судів. Так, наприкінці жовтня Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у зв’язку з карантинними обмеженнями через пандемію коронавірусу обмежив доступ до судових засідань усім, окрім учасників процесу.  Журналістам пообіцяли надавати інформацію за допомогою пресрелізів і коментарів, однак, за словами юриста ІМІ Алі Сафаров,  такі обмеження не мають поширюватися на журналістів і, якщо вони є, то не ґрунтуються на вимогах законодавства України. 

Ще одна проблема, з якою стикаються журналісти щодо отримання інформації в карантинний період, – дефіцит коментарів через захворюваність серед чиновників. За словами керівниці медіа-холдинга “Люкс-Медиа” Наталії Агаркової, кількість відмов коментувати події або ситуації збільшилася в рази. 

“Дуже багато хворіє, в тому числі, керівники департаментів, управлінь тощо. Якщо раніше нам говорили: я прихворів, через пару днів буду на роботі, то зараз ми чуємо “я не знаю, коли ми можемо відповісти на ваші запитання”. Нашу редакцію знають, тому однозначних відмов ми не отримуємо, скоріше, нас переадресовують на інших людей чи установи. Хоча відкритості чиновників завжди хочеться більше, особливо зараз. Можливо, потрібен спікер від влади, який щодня в режимі онлайн буде коментувати ситуацію в місті по коронавірусній хворобі, – говорить Наталія Агаркова. – Так, зведення по області публікуються кожен день, але це просто сухі цифри. Пояснення живої людини в кадрі про ситуацію з киснем, забезпечення препаратами (тільки об’єктивно), зарплатнею (тільки чесно), хто помер (без прізвищ, але скільки років і як важко переживав вірус) – було б показовим і інформативним для аудиторії. Така комунікація важлива не для ЗМІ, а для жителів міста. Так люди знають правду з першоджерела, а не з фейків і домислів, яких забагато в соцмережах та месенжерах”.

Наталія Виговська, представниця ІМІ в Запорізькій області

На цьому карантинному фоні відмови у відповідях на запити через те, що запит загубився, бо в ньому не було ПІБ керівника установи, виглядає зовсім сумно. Бо це залишається наразі єдиним максимально захищеним правом як громадян, так і журналістів отримувати суспільно значущу інформацію від установ, які зобов’язані її надавати за законом. 

Наталія Виговська, представниця ІМІ в Запорізькій області

Матеріал підготовлено в межах проекту «Мережа медіаспостерігачів», який виконує ІМІ за підтримки Freedom House

Exit mobile version