Однаково недостатньо запорізькі онлайн-медіа залучають жінок-експерток і жінок-героїнь до своїх матеріалів: лише кожна третя жінка є експерткою чи героїнею в матеріалах онлайн-медіа. На запорізьких же телеканалах було майже порівну героїнь та героїв. А от жінок-експерток залучали вдвічі частіше, ніж чоловіків. Ще один позитивний аспектів – в матеріалах побільшало фемінітивів, але на тому ж рівні залишилася кількість матеріалів із сексизмом.
Такими є результати дослідження гендерного балансу в онлайн-медіа Запоріжжя, яке провели експерти ГО “Інститут масової інформації” і “Детектор медіа” у лютому 2021 року*. В рамках дослідження визначалася кількість героїнь/героїв, експерток/експертів, а також частка матеріалів із сексистськими висловами, використання фемінітивів, і співвідношення чоловічих і жіночих зображень у відповідних фейсбук-акаунтах означених медіа.
Експертки і експерти в онлайн-медіа
Всього 29% експерток від загальної кількості жінок-експерток і чоловіків-експертів залучалися до матеріалів для коментування або оцінки подій чи явищ. При цьому соціальна тематика стала ключовою темою, до якої залучали жінок-експерток. Так, майже половина, або 45% експерток, згадувалися в матеріалах цієї тематики. Цей показник збільшився майже в чотири рази від останнього дослідження гендерного балансу в матеріалах онлайн-медіа: у жовтні 2020 року тільки 13% експерток від загальної кількості експерток залучалися у матеріали на соціальну тематику.
Кримінал/надзвичайні події/ДТП, економіка і суспільство також були в топі тем, які коментували жінки-експертки. Зокрема, кримінал/надзвичайні події/ДТП коментували 12% експерток (у жовтні 2020 року – 4%), публікації з економічної і суспільної тематик – по 11% відсотків відповідно. Варто зазначити, що у жовтні ми зафіксували досить значний відсоток, а саме 25%, жінок-експерток в політичній тематиці. Тоді цей показник навіть перевищив на 6% кількість чоловіків-експертів, залучених до цієї тематики. Але такий результат можна вважати, скоріше, виключенням, пов’язаним із передвиборчим періодом. У лютому в політиці було зафіксовано лише 3% експерток. У лютому зовсім не було експертних думок жінок в тематиці прав людини і спорта.
При цьому найбільше коментарів експерток публікували в матеріалах на сайтах ПроБердянськ (53% експерток від загальної кількості експерток і експертів в публікаціях онлайн-медіа), Запорізька правда (40% експерток), Індустріалка (37% експерток). ПроБердянськ за півроку збільшив кількість залучених експерток на 11%, на сайті Запорізька правда, яка хоч і залишається в лідерках по кількості жінок-експерток в матеріалах, цей показник знизився на 3%.
Найменше жінок-експерток залучали до коментування “Мелітопольські відомості” (19%), Запорозька Січ (15%) і ZaБор (14% експерток від загальної кількості експерток і експертів в публікаціях онлайн-медіа). Однак, варто зауважити, що сайт Мелітопольські відомості підвищив рівень залучення до коментування жінок-експерток з 5 до 19%.
Разом з тим чоловіки-експерти найчастіше коментували соціальну тематику (28% від загальної кількості чоловіків-експертів), економічні новини (25%) і тему здоров’я і коронавірусу (15% чоловіків-експертів). Високий відсоток чоловiкiв-експертів, зокрема, в соціальній тематиці, можна пояснити численними новинами на будь-яку тематику, зокрема, соціальну, економічну, політичну, в яких у ролі експертів виступали чиновники, наприклад, міський голова Запоріжжя Володимир Буряк і інші чиновники-чоловіки.
Героїні і герої в онлайн-медіа
Під час моніторингового періоду в публікаціях запорізьких сайтів було 29% жінок-героїнь і 71% чоловіків-героїв. Найчастіше жінки були героїнями кримінальних хронік, надзвичайних подій і ДТП. Так, 34% жінок-героїнь фігурували саме в цій тематиці. Нагадаємо, під час попереднього дослідження у жовтні 2020 року, в кримінальній тематиці героїнями виступали 22% жінок від загальної кількості жінок-героїнь.
Ще 15% жінок виступали героїнями публікацій про культуру і 11% – соціальну тематику. Значно менше жінок-героїнь було в публікаціях на тему коронавірусу і здоров’я, а також економічну тематику – по 1% відповідно. Не було жінок-героїнь в матеріалах на тему прав людини і екології. В той же час, найбільше чоловіків також виступали героями кримінальних хронік і надзвичайних подій – їх частка склала 41% від загальної кількості чоловіків-героїв. Одночасно 12% чоловіків були героями спортивних новин, в політиці і суспільній тематиці було зафіксовано по 9% героїв-чоловіків відповідно. Найменше чоловіків-героїв було зафіксовано в екологічній тематиці і темі прав людини. Однак загальна кількість таких новин в запорізьких онлайн-медіа традиційно є низькою, що впливає і на результати гендерного дослідження.
Найбільше жінок-героїнь зафіксовано на сайтах Запорізька правда (33% від загальної кількості жінок-героїнь і чоловіків-героїв), МИГ (32%), ПроБердянськ і Запорозька Січ (по 31% відповідно). Найменше жінок-героїнь було в матеріалах Індустріалки (22,5% від загальної кількості жінок-героїнь і чоловіків-героїв) і Першого Запорізького (19% жінок-героїнь).
Позитивною тенденцією дослідження стало збільшення використання фемінітивів. Якщо у жовтні ми зафіксували всього дві новини із використанням фемінітивів, то у лютому цей показник склав уже 12 новин. Використовували фемінітиви на сайтах Індустріалка, Перший Запорізький, МИГ і Запорізька правда. Найчастіше фемінітиви використовували у матеріалах Запорозької Січі (5 із 12) і Запорізької правди (3 із 12).
Разом з тим під час дослідження виявлено чотири матеріали, що містили сексизм, транслювали гендерні стереотипи і дискримінували за гендерною ознакою. Наприклад, в новині “Мелітопольських відомостей” “В Николаеве беременная девушка зарабатывала на наркоторговле” є ознаки дискримінації жінки за статевою ознакою. Заголовок можна назвати хайповим та таким, що не відповідає змісту новини, бо, як йдеться в тексті, наркоторгівлею займалися і чоловік, і жінка. Однак його фото не використовується в новині, також увага акцентується на порушниці закону жінці та її вагітності, яка не має жодного стосунку до здійснення правопорушення.
Ще два приклади стосувалися об’єктивізації тіла. Так, репортаж на сайті Індустріалки про нову циркову програму містив оціночні коментарі щодо зовнішнього вигляду ведучої, які зазвичай не використовують, описуючи чоловіків: “Ведущая программы — клоунесса LaLoka, она же Елена Егорова, удивила зрителей новыми репризами и новым образом, похудела и стала более романтичной”. Також недоречне загострення уваги на жіночому тілі зробили в матеріалі, опублікованому на сайті “Запорозька Січ”, в якому йдеться про акторку, що змінила вигляд задля ролі: “Актриса набрала 15 кг ваги (справжнє катування для жінки, яка звикла пишатися ідеальною фігурою)”.
А на сайті “Запорізька правда” опублікували матеріал, що підсилює гендерні стереотипи, зокрема, щодо вибору жінками одежі. Так, в огляді “Верхній одяг — тренди, бренди та багато іншого” йдеться: “Шуби завжди були у жіночих списках найбажаніших речей і сьогодні вони також не здають своїх позицій”, що є класичним стереотипом відносно бажань жінок.
Щодо гендерного балансу в соцмережах, де досліджувалася кількість жіночих та чоловічих зображень на фейсбук-сторінках, то на всіх, без виключення, кількість зображень з чоловіками в кілька разів перевищувала жіночі зображення. Так, із 310 дописів на 9 фейсбук-сторінках (у одного медіа немає власної сторінки), тільки на 19% зображень були жінки. Найменше фото з жінками використовували на сайтах Мелітопольські відомості (8% зображень із жінками від загальної кількості зображень з чоловіками і жінками) і Перший Запорізький (9,5%). Найчастіше зображення з жінками публікували на фейсбук-сторінках сайтів ПроБердянськ (26%) і МІГ (20% від загальної кількості зображень з чоловіками і жінками). Варто зауважити, що в багато дописів в соцмережах медіа ілюструють неавторськими фото без зображення людей в принципі.
Також під час дослідження фейсбук-сторінок не виявлено сесксистьких дописів чи заголовків, разом з тим в них не використовувалися і фемінітиви.
Експертки і героїні на телеканалах
У моніторинговий період на запорозьких телеканалах було майже порівну героїнь та героїв — 41% жінок та 59% чоловіків. А от жінок-експерток залучали вдвічі частіше, ніж чоловіків — 67% до 33%. Під час минулого моніторингу у жовтні 2020 року цифри виглядали наступним чином: на запорозьких телеканалах було майже порівну героїнь та героїв — 49,6% жінок та 50,4% чоловіків, а от експерток зафіксовано відчутно менше — 30% жінок-експерток до 70% чоловіків-експертів.
В ефірі запорізьких телеканалів жінки домінують у сюжетах про освіту та мистецтво, а чоловіки є героями сюжетів про професійні досягнення, інспектування окремих галузей, спорт тощо.
У сюжеті телеканалу TV5 від 11 лютого про вибір квітів робиться дещо стереотипне узагальнення: «жінкам легше вгодити… можна дарувати будь-які квіти». А Телеканал Z транслював стереотипні узагальнення, які стосувалися вже чоловіків — 9 лютого в сюжеті про зубну фею лікарка каже хлопчику, коли робить йому укол: «потерпи, ты молодец, ты же мужчина». 11 лютого в сюжеті про жінок в науці на телеканалі роблять акцент на тому, що жінки у царині науки «гарні і розумні», що певною мірою є знеціненням. На фейсбук-сторінках телеканалів прикладів сексизму моніторинг не виявив.
*У межах дослідження була опрацьована 961 новина з десяти регіональних сайтів, 206 новинних сюжетів телеканалів і дописи в фейсбук-акаунтах означених медіа. Методологія моніторингу включала аналіз кількості героїв/героїнь, експерток/експертів в новинах, кількість новин із ознаками сексизма і використанням фемінітивів, які були опубліковані/ вийшли в ефір в обраних ЗМІ з 8 по 14 лютого 2021 року, а також фейсбук-сторінок означених медіа за 17 і 19 лютого. На фейсбук-сторінках досліджувався відсоток зображень із жінками і чоловіками, а також новини/дописи із ознаками сексизма і використанням фемінітивів.
Моніторинг проводили у таких онлайн-медіа: 061.ua, akzent.zp.ua, pro.berdiansk.biz, zabor.zp.ua, iz.com.ua, mv.org.ua, 1news.zp.ua, mig.com.ua, zp-pravda.info, sich.zp.ua; телеканалах: Суспільне Запоріжжя, TV5, Алекс UA і Телеканал Z, а також Суспільне радіо Запоріжжя.
**Це дослідження створено завдяки щедрій підтримці британського народу через Департамент міжнародного розвитку Великої Британії в рамках Фонду розвитку ефективного врядування. Думки висловлені тут належать автору(-ам) та не обов’язково відображають погляди Департаменту міжнародного розвитку або Уряду Її Величності.