Головна » Общество » «Покоління, за яке нам не буде соромно»: начальниця ювенальної превенції про роботу з підлітками

«Покоління, за яке нам не буде соромно»: начальниця ювенальної превенції про роботу з підлітками

На фоні пандемії люди майже забули про існування інших суспільно важливих проблем. Щодня підлітки зустрічаються з різними труднощами, які вони не можуть вирішити самі. Батьки зайняті на роботі, або просто не мають часу. Діти залишаються сам на сам зі своїми проблемами і не знають до кого звернутися.

Проте є люди, які завжди готові прийти на допомогу. Це поліцейські ювенальної превенції. Саме вони стежать за підлітками, допомагають їм, турбуються і піклуються про майбутнє покоління. У буденному житті ніхто навіть не задумується про існування такого відділу в ГУ НП Запорізької області.

 

Щоб дізнатися більше про їх роботу я звернулася до начальника відділу ювенальної превенції управління превентивної діяльності ГУ НП в Запорізькій області майора поліції Зінченко Ольги Миколаївни.

– Розкажіть історію вашого підрозділу.

– Ще за часів незалежності України, в 1995 році, Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова про «Про створення кримінальної міліції у справах неповнолітніх». Потім вже відбулася реформа переходу від міліції до поліції. Наша служба почала називатися ювенальною превенцією.

– Чим займається ювенальна превенція?

– В першу чергу вона займається профілактичною роботою, спрямованою на запобігання скоєння кримінальних та адміністративних правопорушень неповнолітніми, встановлення причин і звичайно вжиття, у межах нашої компетенції, заходів для запобігання скоєння підлітками злочинів, встановлення місцезнаходження безвісті зниклих дітей, вжиття заходів задля протидії домашнього насильства по відношенню до неповнолітніх.

– Як ви взаємодієте з органами місцевого самоврядування?

– Наша взаємодія проходить на засадах партнерства, яка спрямована на задоволення потреб територіальних громад і на виконання наших функцій. Як приклад, можу назвати наші систематичні профілактичні рейди зі службами у справах дітей і територіальних громад і міською райдержадміністрацією по сім’ях, які опинилися в складних життєвих обставинах.

– Які профілактичні заходи проводяться поліцейськими ювенальної превенції?

– Це дуже цікаве питання, тому що вони відбуваються безперервно цілий рік. Наприклад, такі профілактичні заходи, як: безпечний навчальний рік, профілактичні заходи після літнього відпочинку та оздоровлення дітей, які тривають три місяці літа, Всеукраїнська інформаційно-профілактична акція «Відповідальність починається з мене», до якої ми досить активно долучаємося, і ще багато іншого.

 

– Які злочини найчастіше скоюють підлітки?

– Фактично, більшість кримінальних злочинів майнового характеру. За статистикою нашої області, 65-75 % це крадіжки, потім грабіж, шахрайства.

– На вашу думку, у чому причина агресивної поведінки підлітків?

– На мою думку, одна з причин агресивної поведінки підлітків – незнання та невміння реагувати по-іншому. Дитина може виховуватися в сім’ї, де є агресивна поведінка, жорстокість та насильство. В такому випадку вона не бачить іншого виходу, як вирушити ту чи іншу ситуацію. Підлітковий вік – це час особистісного формування. Дитина бере приклад з тих людей, які є для неї авторитетом. Вона приймає повністю поведінку цих людей і тому я не можу говорити, що діти навмисне і свідомо так себе поводять. Вони просто не бачать іншого прикладу. Також на агресивну поведінку підлітків впливають соціальні мережі та телебачення, де постійно транслюється жорстокість і насильство.

– Які найчастіші причини затримання неповнолітніх?

– Найчастіше за скоєння кримінальних правопорушень. Бувають також такі випадки, коли діти вживають алкогольні напої чи палять цигарки. Кожний випадок індивідуальний, тому у кожного своє пояснення.

Які теми є найпроблемнішими при роботі з підлітками?

– Для мене досить проблематичною темою є суїцид. На мою думку, вони раптово не скоюються. Кожна дитина якось дає знати про те, що їй погано. На жаль, батьки та друзі можуть не чути цього або намагатися не чути. Ювенальні поліцейські проводять профілактичні бесіди та лекції на різні теми в усіх навчальних закладах. Взагалі ми намагаємося бути друзями для дітей. Вони повинні розуміти, якщо існує проблема в житті (непорозуміння з батьками чи друзями), у будь-яку годину дня і ночі можуть звернутися до ювенального поліцейського.

– Здається, навіть є мережа гарячих ліній та майже у кожному навчальному закладі працюють психологи.

– Взагалі зараз за кожною школою закріплений працівник ювенальної превенції. Його контакти є в адміністрації школи і вони безпосередньо перебувають у постійному зв’язку, окрім того кожна дитина має доступ до цих контактів. Тому будь-яку годину дня і ночі може звернутися за допомогою і отримати її.

– Які основні причини самовільного залишення сімей або спеціалізованих установ підлітками?

– У кожної дитини індивідуально. Це може бути непорозуміння з батьками, схильність деяких підлітків до самостійності або щось інше. В основному це діти, які залишають центри соціально-психологічної реабілітації та школи-інтернати. Частіше всього ми знаходимо їх в компанії однолітків або старших друзів з якими вони проводять час. Бувають також випадки, коли діти з благополучних сімей залишають місце мешкання. На мою думку, деякі батьки залюблюють своїх дітей. Підлітки схильні до досить екстремальних рішень. Вони хочуть жити самостійно, особливо, коли  вони знаходяться в підлітковому віці та їхня особистість тільки формується. На жаль, ще бувають випадки, коли діти залишають домівки через те, що їх ображають батьки. Тобто є жорстоке поводження.

– Що ви можете порадити батькам проблематичних підлітків?

– Найголовніша порада – це стати друзями для своїх дітей та частіше з ними спілкуватися. В інтернеті є статистика, де зазначено, що батьки приділяють лише 5-7 хвилин уваги дитині. Це питання такого типу: як справи у школі, чим будеш займатися, чи зробив домашнє завдання та інше. Хочеться, щоб батьки слідкували з ким дитина спілкується, спілкувалися з нею, стежили за її поведінкою та соціальними та контролювали її спілкування у мережі. Я не думаю, що порушенням прав підлітка буде просте переглядання батьками з ким вона спілкується. Вони будуть знати з ким переписується їхня дитина, зможуть правильно відреагувати і вберегти від будь-яких протиправних діянь, які можуть статися. Хочеться, щоб батьки частіше розпитували дітей про їхні майбутні плани, щоб звертали уваги на настрій і поведінку. Кожен член родини повинен цікавитися станом справ у школі чи ніхто не ображає. Дитина буде бачити, що нею цікавляться і буде йти на контакт. Хочеться побажати батькам, щоб вони брали активну участь у житті своєї дитини, спілкувалися з адміністраціями навчальних закладів, психологами, з класними керівниками. І ще один момент – власним прикладом потрібно показувати, як себе поводити і з яким лозунгом жити. І тоді у нас буде таке покоління, за яке не буде соромно.

– Які, на вашу думку, міри потрібно ввести владі для зменшення кількісті проблемних підлітків?

– Для мене важливим питанням є зайнятості підлітків. В основному, коли підлітки скоюють злочини або правопорушення, вони нічим не зайняті. Вони прийшли з навчального закладу, а батьки на роботі, деякі взагалі працюють на декількох роботах і їм просто ніколи приділяти увагу. Діти у цей час перебувають на вулиці, можуть потрапити під поганий вплив різних компаній. Це могли б виправити безкоштовні цікаві гуртки та секції, впроваджені владою, але не такі, як у школі: волейбол чи футбол, вишивання і тому подібне. На мій погляд, це не те що цікавить сучасне покоління. Хотілося б, щоб діти бігли на ці гуртки після навчання з захопленням. Тоді, можливо, кількість злочинів неповнолітніми зменшилася б. Діти не матимуть час на це.

– Я повністю згодна. Наприклад, гуртки в американських школах, де діти можуть навіть знайти своє призначення і визначитися з майбутньої професією.

– Так, вони знаходять там гарних друзів, які мають такі самі захоплення. Ми водимо дітей, які вже скоїли правопорушення, в майстерні і демонструємо різні професії, аби вони знайшли себе.

Якщо ти підліток і тобі потрібна допомога, звертайся за номерами телефону: 050-266-31-67. Тобі обов’язково допоможуть!

Авторка – Єфіменко Валерія