Погрози, шантаж, захоплення редакцій, пошук, переслідування і затримання журналістів, вимкнення українського мовлення, закриття медіа – медійники Запорізького регіону дуже добре відчули на собі війну і дію “визволителів” з початку російської агресії 24 лютого.
Більшість Запорізької області нараз тимчасово окупована, в тому числі найбільші міста обласного значення, зокрема Мелітополь, Бердянськ, Енергодар і Токмак. Також тимчасово окупована велика кількість селищ і сіл. Російські окупанти ведуть жорстку політику щодо медій.
Найрезонанснішою подією з початку війни можна вважати викрадення та ув’язнення собкорки УНІАН Ірини Дубченко. Російські окупанти затримали її в Розовці Запорізької області, де вона доглядала свою немічну бабусю. В результаті, Ірина пробула у полоні два тижні. Їй інкримінували підтримку та переховуванні українських військових. Наразі Ірина звільнена і перебуває в Запоріжжі зі своєю трирічною донькою.
Бердянськ
Бердянськ став одним із перших окупованих міст Запорізької області. За журналістами окупанти почали приходити трохи згодом. Спочатку просто збирали інформацію, потім почали діяти жорсткіше. Перші новини про захоплення окупантами радіостанції Азовська хвиля надійшли 8 березня. В цей же день стало відомо про те, що російські військові захопили в Бердянську будівлю місцевого медіахолдингу “ПРО100”. До складу медіахолдингу входять телекомпанія “ЮГ”, радіостанція “Азовська хвиля”, газети “Бердянські відомості” та “Відомості Півдня”. Як розповів тоді регіональній представниці ІМІ в Запорізькій області один зі співробітників медіахолдингу, до редакції зайшла певна кількість озброєних людей, щоб поговорити з редакторами та журналістами й “роз’яснити свою позицію”, зокрема, чому вони перебувають в місті і які у них завдання. Пізніше всі члени редакції залишили приміщення редакції, а російські військові залишилися в приміщенні ПРО-100.
Після захоплення керівники медіахолдингу прийняли рішення призупинити роботу. Усіх співробітників офіційно звільнили. Частина з них залишається в Бердянську, частина змогла виїхати із Запоріжжя. Як розповідали регіональній представниці ІМІ в Запорізькій області представники медіахолдингу, наразі в окупантів є списки, за якими вони продовжують відстежувати журналістів і активістів.
Разом з тим в тимчасово окупованому Бердянську майже не залишилося українського мовлення. Окупанти запустили трансляцію російських каналів зі стандартним набором маніпуляцій і ворожої пропаганди. Ще 9 березня голова Запорізької військової адміністрації Олександр Старух заявив про те, що у тимчасово окупованому Бердянську російські окупанти під дулами автоматів змушують місцевих журналістів транслювати російську пропаганду.
Мелітополь
В Мелітополі вимкнули українське мовлення одразу після захоплення мелітопольської вежі. Ще 28 лютого російські окупанти змусили телеканал “МТВ плюс” припинити трансляцію.“Оперативно був запущений аналоговий передавач і мовники трималися до останнього. Проте російські окупанти змусили “МТВ плюс” припинити трансляцію. Так само немає мовлення в Приморську, Бердянську, Токмаку”, – йшлося в повідомленні.
З 4 березня російські військові, які раніше захопили телевежу, почали трансляцію російських телеканалів у Мелітополі, встановивши своє обладнання за допомогою розташованого за межами телевежі аналогового передавача.
14 березня також припинила друк міськрайонна газета “Новий день”. “В умовах окупації редакція, на жаль, змушена припинити друк Мелітопольської міськрайонної газети “Новий день”. Поки працюватимемо лише на сайтах та соціальних сторінках Мелітополь.City та газети “Новий день”, – написала головна редакторка газети Діляра Кудусова.
А тим часом окупаційні війська почали переслідувати і журналістів. 21 березня у Мелітополі Запорізької області представники окупаційної влади викрали кількох працівників редакції “Мелітопольські відомості” (МВ).
“Додому до журналістів Юлії Ольховської та Любові Чайки, видавця Михайла Кумока, випускового редактора газети “Мелітопольські відомості” Євгенії Борян прийшли озброєні люди, забрали їх і відвезли в невідомому напрямку. Росіяни намагаються домогтися співпраці”, – йшлося в повідомленні на сайті МВ. Власника медіахолдиннгу Михайла Кумока із родиною та колегами забрали з домівки російські окупанти, щоби провести “профілактичні бесіди” й буцімто “налагодити співпрацю”. Окупанти відпустили журналістів в цей же день. Після цього у холдингу прийняли рішення призупинити роботу. Наступного дня стало відомо, що українські правоохоронці розпочали кримінальне провадження через викрадення російськими окупантами працівників редакції “Мелітопольські відомості”. Про це повідомили в Офісі генерального прокурора. Провадження відкрили за фактом порушення законів та звичаїв війни.
Днем пізніше стало відомо, що до батьків власної кореспондентки редакції “Индустриальное Запорожье” в Мелітополі Катерини Даниліної-Левочко в цей же день о 4-й ранку приходили російські окупанти. За словами журналістки, у батька питали, де вона працює, а також запитували інформацію про власника холдингу “Мелітопольські відомості” Михайла Кумока. Можливо, зауважувала журналістка, це пов’язане з тим, що раніше вона працювала в цьому медіа.
Буквально цього ж дня окупанти взяли у заручники батька директорки “Головна газета Мелітополя”, сайту “РІА-Мелітополь” Світлани Залізецької.
Окупанти шукали директорку. Але у будинку перебували тільки батьки-пенсіонери. Окупанти все перевернули будинку. В результаті, батька журналістки Йосипа Станіславовича вивезли в невідомому напрямку. Вимога була одна – він повернеться додому лише після того, як дочка прийде до них. Пояснення про те, що доньки немає в місті, на окупантів не вплинули. Через три дні батька звільнили. Світлана ж перебуває у безпечному місці і продовжує роботу сайту.
Токмак
В тимчасово окупованому Токмаку ситуація з медіа мало чим відрізняється від інших окупованих міст. Мовлення українських телеканалів вимкнули одночасно з Мелітополем і Бердянськом. Також через неможливість працювати і відмову співпрацювати з окупантами припинили вихід усі токмакські газети.
А 21 березня російські окупанти прийшли додому до редактора районної газети “Наше місто – Токмак” Віталія Голода. Редактор на той момент вже знаходився поза містом, тож, за його словами, вони виламали двері, перерили речі та документи і викрали системник комп’ютера.
Енергодар
Українські ЗМІ заблоковані і в Енергодарі. Після окупації міста місцеве телебачення також було змушене припинити мовлення. “З окупантами не співпрацюємо!”, – написали вони на своїй сторінці 13 березня. Припинили вихід і місцеві газети. Тим часом російські окупанти ввімкнули пропагандистське “Радіо росії”, на хвилях якого розповсюджують неправдиву і спотворену інформацію, ворожу пропаганду та крутять пісні, що оспівують путіна і велич рф. В Енергодарі відімкнені провайдери інтернету, тож вихід в інтернеті можливий тільки за допомогою мобільних мереж. наразі це ускладнює доступ до українських медіа.
Запоріжжя
В єдиному неокупованому місті Запорізької області, обласному центрі, журналісти потерпають від погроз з росії, які вони отримують з забороненої в Україні пошти mail.ru. Найбільше таких погроз отримують два сайти: 061.ua і inform.zp.ua. Погрози 061.ua приходять на редакційну пошту, в них, зазвичай, погрожують допитами з катуванням і тюрмами за “тиражування фейків та брехні на тему дій російських військових сил на Україні й покривання бандерівців”. Погрози inform.zp.ua отримує як на редакційну пошту, так і в особисті повідомлення головному редактору. Семантика повідомлень, приблизно, така: “Практично в кожній статті, опублікованій на вашому ресурсі, є склад злочину за кількома статтями кк рф. Коли російські війська займуть твоє місто і звільнять його від бандерівців, ти відповідатимеш за злочини помийки, на яку працюєш. Готуйся, це трапиться вже скоро”.
Погрози редакціям надходять майже щоденно. Журналісти ігнорують це й продовжують свою роботу.
Періодично запорізькі сайти зазнають Ddos-атак. Одна з них була частиною всеукраїнської атаки. Так, 17 березня про злам сайту повідомили журналісти “Репортера Запоріжжя”. Під час спроби зайти з головної сторінки в новини сайту на екрані почали з’являтися триколор та георгіївська стрічка. З таким же зламом зіткнулися багато регіональних редакцій в інших областях.
Наразі сайти зміцнюють захист. Деякі з них, наприклад, закривають доступ до контенту з-за кордону, аби уникнути нових DDos-атак.
Наталія Виговська