Чи задумувались ви, наскільки війна може впливати на навколишнє середовище, змінювати екологічную ситуацію і які фактори стоять в основі цього? В Запоріжжі, де однією з найболючіших проблема була екологія та забрудненість повітря, з початком війни дослідження показали неочікувані результати.
Про це розповіла Ірина Пирогова, заступниця директора Департаменту захисту довкілля ЗОДА, під час доповіді про якість атмосферного повітря в агломерації Запоріжжя за перше півріччя 2022 року.
В Запоріжжі створилась унікальна ситуація. Підприємства, які роблять основний вклад в забруднення міста, вони суттєво зменшили або повністю припинили свою діяльність. Навесні ми могли спостерігати, яке повітря буде в Запоріжжі, якщо основні забруднювачі, які визначені за даними статистики призупинять свою роботу.
Спеціалісти проаналізували перше півріччя 2022 року в порівнянні з попередніми двома роками в такий самий період. Саме, який вплив мало повномасштабне вторгнення на якість повітря і яким чином це пов’язано із потужністю виробництва на підприємствах.
Ми провели розрахунок комплексних показників рівня забруднення, як в цілому для Запоріжжя, так я по кожному посту спостереження окремо. Користувались ми даними, які нам надав Запорізький центр гідрометеорології. Також підприємствам надіслали запити на випуск промисловї продукції помісячно. І запитали інформацію в нашому обласному центрі контролю і профілактики хвороб, – розповідає Ірина Пирогова.
Під час дослідження за основу взяли “індекс забруднення атмосфери”. Він показує не рівень якості повітря, а індекс забруднення.
Хто і як вимірює рівень забрудненості повітря в Запоріжжі?
На державному рівні в місті працює мобільна лабораторія обласного центру контролю і профілактики хвороб. Вони вимірюють разові показники. Також є п’ять постів Гідрометцентру, які розташовані здебільшого на одній лінії і лише в трьох районах міста із семи.
На початку вторгнення росії вся країна стояла перед викликами, всю роботу прийшлось перелаштовувати. І програма спостережень перший місяць не виконувалась, але потім відновили свою роботу, – згадує Ірина.
Дослідження показали, що в середньорічній концентрації чотири показники: пил, двоокис азоту, формальдегід і фенол практично залишають без змін.
По всім концентраціям, які вимірюються в Запоріжжі ми побачили зниження. Воно не суттєве, але є. Серед тих речовин, які не змінились після зниження рівню виробництва – це фенол і формальдегід, – каже Ірина.
Комплексний показник забрудненості повітря знизився з 8,4 до 6,4. Для Запоріжжя це позитивна динаміка, оскільки індекс забрудненості завжди коливався на рівні 8.
Обсяги виробництва сталі, наприклад, на початку війни в Запоріжжі знизились і мав б так само знизитись індекс забрудненості, але цього не відбулось.
Є певні припущення, чому так. Можливо, ми обрали для нашого аналізу п’ять найбільших підприємств, викиди яких є панівними в загальному валовому обсязі викидів. До цього аналізу не включені більш дрібні підприємства, які складають менше 500 тис. тон викидів. Також туди не включена велика кількість менших суб’єктів господарювання. На мою думку статистика не охоплює всі джерела. Наприклад, тільки по Шевченківському району суб’єктів господарювання зареєстровано близько 2 тисяч, а на обліку стоїть всього 50 підприємств. Вони зазвичай не будують великих труб для викидів, щоб воно краще розсіювалось.
А що з моніторингом на окупованих територіях?
Що стосується моніторингу забрудненості повітря на окупованих територіях Запорізької області, то тут покладатись можна лише на показники громадських станцій. Оскільки, державний моніторинг не показує онлайн всю картину.
Наприклад, обласний лабораторний центр, він же не виїжджає на міста обстрілів. Тобто, це не об’єктивна картина. Я розумію, що громадський моніторинг не може бути конкурентом.
На початку війни 2022 року на окупованих територіях ще залишались працівники лабораторного центру, які вимірювали показники. Наприклад, якість питної води в Бердянську визначалась до початку літа, поки деякі метеостанції ще працювали.
Це відбувалось доти, доки не прийшли окупати, не пограбували лабораторії і не залякали людей.
Нагадаємо, в Україні існує десятки видів станцій громадського моніторингу. Всі вони обладнані різними датчиками та у різних місцях. Ділимося найпопулярнішими та масовими станціями моніторингу:
Eco City – працюючих станцій 226: всього в Україні 488 станцій
luftdaten.info – працюючих станцій 73; всього в Україні 186 станцій
Усі станції працюють за одним принципом: датчики станцій миттєво реагують зміни якості повітря. На карті в онлайн-режимі відображається рівень забруднення повітря, класифікований через небезпеку для людини.