На фоні значних успіхів української армії зі звільнення окупованих територій на Харківщині, Херсонщині та Донеччині в інформаційному просторі українці задаються питанням, коли ж про такі успіхи можна почути й на Запорізькому напрямку.
Військовий журналіст Богдан Мірошников дав пояснення цьому.
Перш за все, слід зауважити, що Генеральний Штаб Збройних Сил України приймає рішення щодо дій української армії, виходячи з можливостей виконати поставлене завдання.
Військовий експерт називає декілька причин успіхів ЗСУ на фронтах. Серед них – ліквідація значної частини окупантів на Сході, постачання зброї, підтримка світу та мобілізація в Україні.
Тож Генштаб окреслив декілька ділянок, де наступ ЗСУ став можливим. У ці розрахунки входила задача якомога більше зберегти життів наших воїнів. Тому спочатку українські військові «демілітаризовували» окупаційні війська, знищуючи їх склади боєприпасів, пункти командування, скупчення техніки та живої сили, а вже потім почалися реальні дії. Починаючи зі звільнення Харківщини, де окупації населених пунктів на Донеччині, Херсонщині, а зараз вже й Луганщини.
Щодо Запорізької області востаннє в інфопросторі було чути про офіційне звільнення села Дорожнянка.
Експерт Мірошников зауважує, що деокупація на Запорізькому напрямку ускладнюється й тим, що путін має амбіції радше здати Луганщину, аніж втратити окуповані Запорізьку та Херсонську області, а з ними – й сухопутний коридор до Криму.
Через це, вони розпіарений 3-й армійський корпус (а зараз вже й мобіків) кинули на ділянку Токмак-Мелітополь-Бердянськ, а також близько до адмінмеж Криму – на Чаплинку, Новотроїцьке та Рикове. Хоча спочатку плани щодо 3-го АК були геть іншими – посилення наступу на Харків, Словʼянськ, Донецьк та Бахмут. Тепер за перші два міста окупанти взагалі можуть забути, – пояснює Мірошников.
Він наводить такі аргументи труднощів під час звільнення населених пунктів у Запорізькій області:
- Через високу концентрацію орків у Запорізькій області, ЗСУ зараз не мають змоги виконувати там завдання оперативного характеру. Наприклад, звільнити Токмак чи дійти до Бердянська. АЛЕ! При цьому не виключаються успіхи тактичного характеру – звільнення кількох сіл, взяття під контроль важливих рокад тощо.
- Виконувати завдання стратегічного характеру (перерізати коридор до Криму, вести бої за Мелітополь, Донецьк та т.д.) ЗСУ зможуть у випадку продовження безперебійного постачання західної зброї. Потрібен тільки час! А скільки це буде – зрозуміло, що нешвидко. Зараз треба пишатися нашими воїнами, які стійко боронять Бахмут, Новомихайлівку, Марʼїнку, Соледар, Авдіївку. Які наступають на сватівському напрямку, у бік Кремінної та на Херсонщині.
Вірмо в українську перемогу та підтримуймо ЗСУ!