Повномасштабне вторгнення вплинуло на всі сфери життя, змістився фокус з деяких речей, зокрема й екологічних. Коли в паніці люди в перші дні війни запасалися продуктами, мало кому було важливо, щоб вони не були загорнуті в пластик. Також сортування сміття стало питанням не першої необхідності.
Але ми поступово адаптовуємося до життя у воєнних реаліях, екозвички варто повертати до свого побуту.
Inform.zp.ua запитав у голови громадської організації “Екосенс” Тетяни Жавжарової, що може зробити кожен з нас, аби попіклуватися про наше спільне майбутнє.
На початку війни українці перебували в стані шоку досить тривалий час, тому навіть сталі звички почали відходити на другий план, адже найголовнішим тоді було зберегти своє життя.
На думку голови “Екосенс”, для населення знову гостро постало питання екологічної безпеки, коли росіяни захопили Запорізьку атомну електростанцію, та з’явився ризик викиду радіації.
Екологічна безпека – це базова річ для безпеки людей. Не краще загинути від бомби, аніж від хімічного забруднення, чи від впливу радіації, чи поступово гинути від брудної води, – зазначила Жавжарова.
Під час повномасштабного вторгнення російські війська часто влучають у промислові та енергетичні об’єкти, відбуваються витоки небезпечних хімічних речовин, руйнують водосховища, дамби. Саме в такі моменти люди розуміють, що їхнє життя досить сильно залежить від стану довкілля.
10 екологічних звичок, яких може дотримуватися кожен
Під час війни можна формувати та втілювати нові екологічні звички, наголошує екологиня. Вона радить ввести у своє життя такі екозвички:
- Перевіряти безпеку довкілля.
Забруднення повітря підприємствами у воєнні часи буває сильним, бо немає належного контролю, перевірок екоінспекції. Окрім того, через постійні атаки російських військ, додалися різні хімічні загрози.
Підпишіться на чат-бот Radiation and Smog Alarm від EcoCity в Телеграмі, щоб отримувати сповіщення в разі небезпечного забруднення довкілля. Або моніторте карту Eco-City у разі підозрілих загрозі викидів або їх прямих ознак.
2. Заощаджувати електроенергію, воду – це означає допомагати економіці.
В Україні діє програма із заміни старих ламп розжарювання на нові світлодіодні лампочки (LED). Згідно з правилами програми, кожен повнолітній громадянин України може обміняти п’ять старих лампочок на нові світлодіодні. Для цього потрібно подати заявку на обмін у додатку «Дія» та забрати замовлення у відділенні Укрпошти. Крім того, обмін без подання заявки через «Дію» також можливий за наявності ламп у поштових відділеннях.
Також під час блекаутів в українців з’явилася звичка вмикати пральні машини та інші електроприлали вночі, коли навантаження на енергосистему найменше. Цієї зими наявність електроенергії та водопостачання цінувалося, як ніколи. Тому люди намагалися якомога менше користуватися електроприладами та зменшити кількість джерел освітлення.
3. Зменшення відходів.
Війна і так принесла збільшення кількості будівельного та одноразового сміття . Перебуваючи вдома чи на роботі, намагайтеся менше купувати упакованих продуктів, використовувати одноразових стаканчиків і тарілок, контейнерів. Супермаркети пропонують вибір багаторазових сумок з патріотичними написами, які більш модні і більш екологічні, ніж пластикові пакети.
4. Утилізація відходів по-новому.
Під час війни багато хто перейшов на віддалену роботу, тож менше купує одягу, косметики і, відповідно, менше викидає. Зайвий одяг віддайте на благодійність, його потребують переселенці з інших міст. Старий одяг варто передати на виготовлення маскувальних сіток. Використані бляшанки від консервів – на виготовлення окопних свічок. Папір – йде на розпалювання в грубі або на макулатуру.
5. Пересуватися пішки та на велосипеді – це екологічно нейтрально, на відміну від брудної дизельної маршрутки. Також для зменшення кількості викидів від транспорту, купуйте місцеві продукти, а не привезені з-за кордону.
6. Вирощувати городину можна в місті.
Небезпечно стало їздити на дачі, які знаходяться на окупованих територіях, або тих, які знаходяться біля лінії фронту. Якщо ви звикли працювати на землі, вирощувати городину чи квіти – можна це робити в місті. Клумби біля під’їзду, кишенькові парки і навіть маленькі городи – це корисна фізична праця, психоемоційне розвантаження. Можна, наприклад, посадити на підвіконні чи на балконі квіти чи зелень, м’яту.
7. Домашні тварини під опікою.
Звичка прибирати за домашніми улюбленцями, сподіваюся, у вас уже є. Під час війни на вулицях з’явилося чимало бездомних тварин, господарі яких поїхали – тож допоможіть їм, погодуйте, прихистіть.
8. Долучатися по прибирання.
У комунальників нові задачі з розбирання завалів, до того ж і вони втратили людей серед робочого складу. Тож корисною звичкою буде прибирати за собою та за іншими.
Нагадаємо, з 24 квітня по 23 травня в Запоріжжі проведуть велику толоку. Містян закликають долучитися до прибирання скверів, парків, набережних. Ви можете запросити сусідів на невеличку толоку у дворі.
9. Бережіть береги.
Дніпро і береги малих річок – це єдина природа, яка нам залишилася для прогулянок, тож бережіть їх, не треба залишати за собою сміття. Якщо ви прогулюєтеся на прибережних територіях, візьміть з собою мішки для сміття та приберіть пляшки, пакети, яких зустрінете багато.
10. Долучайтеся до екологічних ініціатив віддалено.
Якщо ви за кордоном і маєте бажання допомогти захистити довкілля, то можете підписатися на екологічні групи у Фейсбуці чи екоактивістів, й допомагати їм поширювати інформацію, підписувати петиції чи дізнаватися екологічні звички в інших країнах та розповідати про них людям.
Збитки екології в цифрах
Станом на березень 2023 року зафіксовано 2317 фактів шкоди довкіллю. Нараховані збитки становлять 1 трильйон 898 мільярдів гривень. З них:
- 843 млрд грн – засмічення земель відходами;
- 11,5 млрд грн –забруднення ґрунтів;
- 986 млрд грн – шкода за забруднення повітря (горіння нафтопродуктів, лісові пожежі, загоряння промислових підприємств, об’єктів критичної інфраструктури).
Викиди парникових газів внаслідок війни склали щонайменше 33 млн тонн СО2. А ще передбачаються потенційні викиди парникових газів для відновлення зруйнованих будівель та об’єктів інфраструктури– 49 млн тонн СО2 екв.
Обстріли та бомбардування російськими окупантами промислових та енергетичних об’єктів, житлових будинків, підпали лісів, підриви нафтобаз, забруднення Чорного та Азовського морів, захоплення та обстріли Запорізької АЕС – найбільшої в Європі атомної електростанції загрожують техногенною катастрофою не лише Україні, але і Європі. Скільки років знадобиться на відновлення навколишнього середовища нашої країни після війни – питання відкрите.
А що після перемоги?
У питанні відбудови країни, відновлення екології після війни, Україні може допомогти вступ до Європейського Союзу, вважає голова “Екосенс” Тетяна Жавжарова. Євросоюз рухається за так званим Ззеленим курсом, який передбачає, що екологічні питання вбудовані в буденні, економічні рішення влади. Екологиня вважає, що будь-які курси на відбудову країни мають бути з епітетом “зелений”, тобто важливо, щоб це були саме екологічні рішення.На деокупованих територіях Київської та Чернігівської областей, які постраждали від російських атак, вже втілюються проєкти “зеленого” відновлення.
В Запоріжжі, попри продовженняобстрілів російської армії, також починається планування відновлення з урахуванням екологічних запитів.
ГО “Екосенс” є ініціатором створення Ради відновлення в місті Запоріжжя.
Експерти організації готують і рекомендації до планів зеленого відновлення. Зараз у міській владі створюється робоча група з представниківа іпрофільних установ, громадських організацій, екологів, науковців, представників різних сфер, які будуть допомагати міській раді будувати ці плани відновлення, – зазначила Жавжарова.
“Зелене” відновлення, як стверджує екологиня, дуже серйозний та складний процес, який має побудуватися за принципом “зробити краще, ніж було”. Зробити більш екологічно. Зробити більш прогресивно. В цьому Україні вже допомагають країни Європейського Союзу, як от Німеччина, Чехія, які вже відновлювали свої держави після війн. Голова ГО “Екосенс” розповіла, що до процесу відновлення країни вже долучаються громадські організації, члени яких беруть участь в опитуваннях, або висловлювати своє бачення процесу відбудови країни з орієнтацією на екологічну тематику.
Долучитися до “зеленого” відновлення країни можуть всі громадяни, які прагнуть екологічного здорового майбутнього. Як саме це можуть зробити запоріжці, Inform.zp.ua писатиме у своїх матеріалах й надалі.