Гідроелектростанція у Запоріжжі на своєму шляху переживала вже декілька війн, під час яких зазнавала суттєвих пошкоджень. Часи повномасштабного вторгнення не стали винятком, і гребля знову постраждала.
Розповідаємо, чим відома ДніпроГЕС, яких ушкоджень вона зазнала, та коли станцію зможуть відновити після російських обстрілів.
Дніпровська ГЕС – це перша ГЕС, яка збудована на річці Дніпро. Вона є найбільшою та найпотужнішою в Україні. Станція знаходиться у Дніпровському районі Запоріжжя. До початку повномасштабної війни її потужність складала 1578,6 МВт.
Фото: Inform.zp.ua
ДніпроГЕС радянське керівництво оголосили “всесоюзним будівництвом”, на якому використовували, зокрема, безкоштовну та ненормовану працю в’язнів.
Внаслідок підйому води після спорудження греблі було затоплено понад 50 населених пунктів. Та попри втрати та жорстокі умови праці в Радянському Союзі виправдовували будівництво ГЕС тим, що буде можливість наскрізного судноплавства по Дніпру, водозабезпечення міст, зрошення посушливих земель півдня України та вироблення найдешевшої електроенергії у світі.
На долю греблі припало дві війни
ГЕС у Запоріжжі збудували в 1939 році. На її долю припали дві війни, під час яких вона зазнавала суттєвих пошкоджень. Спершу – у 1941 році, коли за наказом Сталіна радянські війська підірвали її, аби зупинити наступ німців. Останні зробили те ж саме у 1943 році. Під час обидвох підривів ГЕС постраждали тисячі українців. Після Другої світової війни станцію відбудували за новим проєктом.
Влітку 2020 року на греблі ДніпроГЕСу спеціалісти виявили тріщину довжиною близько 600 метрів. Після цього на автошляху ввели обмеження для проїзду транспорту. Греблю вирішили відремонтувати та реконструювати. Ремонтні роботи мали початися влітку 2022 року. За проєктом, гребля мала складатися з двох ярусів у кілька смуг кожен. На нижньому ярусі, крім транспортних смуг, мали бути пішохідні тротуари. На другому ярусі разом з рухом транспорту передбачали велодоріжки в обидві сторони. Щоб розвести транспортний потік, верхній ярус хотіли відвести для руху з правого берега на лівий. Нижній – у зворотному напрямку. Повністю закрити рух Дніпровської ГЕС для реконструкції планували влітку 2023 року. Та всі плани зруйнував початок повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року.
Атаки росіян по ДніпроГЕС
На початку повномасштабного вторгнення рух греблею тимчасово обмежували, остерігаючись прориву ДРГ у місто. Тоді через ГЕС не пускати муніципальний транспорт, а запоріжців закликали залишатися вдома. Та завдяки Силам оборони України росіянам не вдалося прорватися до Запоріжжя. Тому окупанти почали тероризувати місто та мирних мешканців ракетними обстрілами.
Дніпровська ГЕС потрапляла під російські атаки декілька разів. Вперше – 31 жовтня 2022 року.
Наступний раз ракети влучили по станції наприкінці грудня 2022 року. Енергосистема міста тоді витримала удар, але потребувала відновлення.
Після того на ДніпроГЕС приїхав президент Володимир Зеленський разом з головою МАГАТЕ Рафаелем Гросі. Вони оглянули наслідки влучань по греблі.
Про пошкодження станції ні чиновники, ні спеціалісти відкрито не заявляли. Проте пізніше, у травні 2023 року, начальник транспортної ділянки Дніпрогес Юрій Слободяник повідомив, що у Запоріжжі на Дніпровській ГЕС є значні руйнування. Фото та відео пошкоджень в результаті російських ударів співробітники станції опублікують тільки після війни.
Та наймасованіша атака по Дніпровській ГЕС від початку повномасштабного вторгнення сталася 22 березня 2024 року. Тоді росіяни випустили по Запоріжжю 20 ракет, з яких 12 влучили по гідроелектростанції.
В той час греблю перетинав тролейбус, водій загинув на місці. Тимчасово рух транспорту був перекритий.
Внаслідок влучання зруйнований машинний зал, що свідчить про те, що росіяни порушили виробничі потужності ДніпроГЕС, заявляв очільник Запорізької ОВА Іван Федоров.
Прогнози відновлення Дніпровської ГЕС
Масштаби пошкоджень на Дніпровській ГЕС у Запоріжжі після російських ракетних ударів ще не до кінця встановлено, проте зрозуміло, що для відновлення станції знадобляться роки, розповів генеральний директор “Укргідроенерго” Ігор Сирота.
“Ми вже розуміємо, що ДніпроГЕС виведена з ладу на довгий час. Щоб станцію відтворити до стану, який був до ракетного удару, це будуть потрібні роки – це не дні і не місяці. Тому що більше ніж шість ракет тільки прилетіло саме в ГЕС-2, був пошкоджений мостовий перехід, підкранові балки. Тому шкоди завдано великої”, – відзначив Сирота.
Ситуацію на греблі ДніпроГЕС контролюють, загрози прориву немає, проте станція не працює, і Україна втратила приблизно 1000 МВт генерації.
“Сама гребля на сьогоднішній день не порушена. Порушені підкранові балки, які знаходяться на греблі, і мостовий перехід”, – уточнив він, додавши, що ці пошкодження компанія намагатиметься усунути якнайшвидше.
В Міненерго повідомляли, що на греблі триває розбір завалів і триває оцінка стану обладнання.
“Те обладнання, яке підлягає ремонту, яке можна швидко зремонтувати – ми це робимо. Те обладнання, яке зазнало значних пошкоджень, – шукаємо заміну йому і будемо намагатись якомога швидше поремонтувати його. Однак ми повинні розуміти, що у ворога зараз, як ми бачимо, енергетика – це ціль №1. Тому ми повинні бути готові до різних варіантів розвитку подій”, – розповіла заступниця міністра енергетики України Світлана Гринчук.
Енергетики намагаються захистити енергооб’єкти та відновити пошкоджене.
«З нашого боку, ми робимо все, що можливо. Це і ремонти, і можливий захист наших енергетичних об’єктів. Звичайно, нам потрібне посилення протиповітряної оборони, оскільки кращого захисту як протиповітряна оборона, в тому числі і для енергетичних об’єктів, немає. Але в комплексі: протиповітряна оборона, фізичний захист, який ми будували і будуємо для наших об’єктів, – все це разом, сподіваємося, дасть нам змогу захистити наші об’єкти», – заявила чиновниця.
Після ударів по українським енергооб’єктам були тимчасові перебої в подачі електроенергії, води та інших послуг.
“Російським військам не вдалося вивести з ладу українську енергосистему 22 березня, але, можливо, вони мають намір продовжити посилені удари по енергетичній інфраструктурі в наступних серіях ударів, особливо для того, щоб отримати вигоду з триваючих затримок з наданням західної допомоги в галузі безпеки, які, як очікується, значно обмежать можливості протиповітряної оборони України”, – зазначають аналітики Інституту вивчення війни.
Дніпровська гідроелектростанція наразі потрібна не стільки для генерації електроенергії, скільки для балансування енергосистеми України, і ризику руйнування гідроспоруд немає, заявив директор спеціальних проєктів у Науково-технічному центрі “Псіхея” Геннадій Рябцев.
За його словами, що під час будівництва цих споруд враховували ймовірність воєнних дій або бомбардування, тому знищити греблю дуже складно, за умови належного технічного її обслуговування.