Після знищення росіянами Каховської ГЕС вода частково відійшла від берегів Дніпра. На пошуки давніх артефактів з-під води вийшли археологи. Їхні експедиції обвінчалися сотнями й тисячами нових знахідок.
Inform.zp.ua зібрав інформацію про знайдені пам’ятки історії на острові Хортиця.
Вікно можливостей для археологів
Підрив росіянами Каховської ГЕС у червні 2023 року наробив чимало біди для українців. Було затоплено щонайменше 80 населених пунктів, розташованих нижче за течією на берегах Дніпра. Водосховище обміліло, через що декілька областей України частково залишилися без водопостачання.
Вода відійшла з тих земель, як були затоплені понад 70 років – це територія Великого Лугу. Острів Хортиця, де розташовувалася Запорізька Січ, був «верхньою» частиною Великого Лугу. Після руйнації ГЕС в Каховці вода відійшла від берегів Дніпра, тож вони обміліли. Саме тоді на експедицію вийшли археологи.
Наприкінці червня минулого року у Запоріжжі з обмілілого Дніпра біля Хортиці підняли човен-довбанку, якому не менше, ніж 300 – 500 років. Ця знахідка стала першою після обміління берега.
“В цілому за останні 13-14 місяців співробітниками заповідника знайдено сотні, якщо не тисяч артефактів. Чому ми не говоримо про якісь конкретні цифри? Тому що здебільшого знахідки потрапляють до рук археологів у фрагментованому вигляді. Інколи з купки фрагментів вдається зібрати шось цілісне, інколи вони так і лишаються фрагментами.
Здебільшого знаходяться фрагменти керамічних виробів різних часів (від доби бронзи, до сучасних), також відомі знахідки монет, частин зброї, металевих предметів різного призначення, а також елементи човнів”, – пояснює керівник відділу охорони пам’яток історії, археології та природи Національного заповідника «Хортиця» Михайло Муленко.
Серед найбільш цікавих знахідок він виділяє човен-моноксил з рунічними знаками, кістяну мотику, великі добре орнаментовані фрагменти кераміки доби бронзи, а саме середньостогівської культури, а також величезні кістки мамонта.
Подальша доля артефактів
На дні колишнього водосховища археологи віднайшли наконечники, кераміку, грецькі амфори різних періодів, предмети часів Візантії та багато інших артефактів:
- Кераміка різного часу та призначення, починаючи від доби енеоліту (6–5 тисяч років до н. е.) і закінчуючи ХІХ століттям.
Фото: МКІП - Знаряддя з кременю, представлені давніми інструментами для полювання або оброблення.
- Металеві речі, зокрема монети. Серед цих знахідок є речі, пов’язані з епохою козацтва — різноманітні мушкетні й пістольні кулі, пряжки ременів та застібки, а також деталі зброї та інші предмети.
- Скло. Співробітники заповідника знаходили уламки від середньовічних пляшок та навіть скляні бомби.
Фото: МКІП 
Фото: МКІП
“Більшу частину знахідок становлять все ж керамічні вироби доби бронзи, хоча не надто відстають і знахідки пізнього середньовіччя, яке пов’язують з добою запорозького козацтва”, – зазначає археолог.
Після знаходження артефакти в залежності від типу та стану проходять різноманітний шлях, який включає консервацію та стабілізацію стану, реставрацію і наукове дослідження. Саме воно дозволяє зробити висновки про те, хто та коли жив, чи відвідував цю територію.
“Чорні археологи” активізувалися відразу
Після осушення берега Дніпра на експедицію виходили так звані “чорні археологи”. Особливо їх в “роботі” помічали на берегах острова Хортиця, прилеглих островах та урочищі Вирва.
“На жаль, ми регулярно стикаємося з їх присутністю. Але поряд з цим ми стикаємося з протилежним явищем, коли відповідальні громадяни при зустрічі з чимось, на їх думку, цікавим, повідомляють про це або навіть доставляють такі предмети до заповідника”, – каже Михайло.
Співробітники Національного заповідника “Хортиця” звертаються з проханням при знаходженні будь-яких речей, які можуть бути археологічною пам’яткою, не намагатися викопати, дістати її з води.
“Це робота, яка має виконуватися професіоналами. Якщо ж це щось досить невелике, і ви боїтеся, що його може забрати хтось, то ви можете доставити це до заповідника”, – зазначає Михайло Муленко.