inform.zp.ua

“Просто викреслив це з життя і працюю далі”: мелітополець втратив бізнес в окупації та відкрив пекарню у Запоріжжі

Євген Долгий. Фото: Inform.zp.ua

Євген Долгий – бізнесмен з Мелітополя із понад 30-річним досвідом. У березні 2022 року йому довелося пішки діставатися до Запоріжжя. Тут чоловік почав бізнес з нуля – зараз він є власником пекарні у Хортицькому районі міста, яка запрацювала понад місяць тому. Та Євген не зупиняється – разом із родиною він найближчими тижнями збирається відкрити ще одну точку і почати займатися благодійним фондом, який власним коштом утримував два роки війни, поки мав заощадження.

Inform.zp.ua поспілкувалися із Євгеном про те, чому він обрав для бізнесу саме Запоріжжя, як готується до зими у прифронтовому місті та як йому вдається продавати випічку вартістю менше, ніж у більшості пекарень.

Окупація, переїзд до Запоріжжя і відкриття пекарні

У 2022 році росіяни побили Євгена і вимагали у нього гроші – сто тисяч доларів. Щоб покинути місто, він удав з себе безхатька. 51-річний мелітополець пересувався пішки, інколи – за допомогою автоперевізників. Більшість людей боялися брати його з собою через зовнішній вигляд. До того ж це було небезпечно:

“Всі боялися брати мене, бо така побита людина з бородою. Виглядало дуже страшно. Дві бабусі погодилися зі мною сісти у машину і ми поїхали. Щоправда, вони потім усю дорогу хрестилися, коли блокпости проїжджали. Вони розуміли, що могли через мене постраждати”, – згадує чоловік.

У Мелітополі бізнесмен займався оптовою торгівлею, централізованим теплопостачанням – котельнями, шкільним харчуванням. Він мав 10 дитячих їдалень, у нього була пекарня та декілька павільйонів, а також база відпочинку та перукарня. Проте зараз він не має зв’язків з минулим.

“Я все залишив та поїхав. А в подальшому все віджали, викинули десь обладнання, колективи повикидали на вулицю. Працюють інші люди. Я всюди подав заявки у наші правоохоронні органи, про те, що віджали. Але я не заглиблююсь у цю ситуацію, у мене немає жодних зв’язків ні з ким, я просто викреслив це з життя і працюю далі”, – розповів Євген Долгий. 

Через деякий час до Запоріжжя з окупації виїхала вся родина. Євген із дружиною Вікторією перші два роки займалися благодійною організацією “Мрія” та громадською організацією “Мелітопольщина”. Вони допомогли приблизно 5-6 тисячам переселенців з Мелітополя – надавали їм продуктові набори. Родина Долгих навіть відкрила філіал фонду в Польщі, куди вони їздили на кілька днів. Євген зазначає, що може виїхати з країни, бо у нього багатодітна родина, але робити це не хоче і весь час перебуває у Запоріжжі. 

Євген та Вікторія Долгих. Фото надала Вікторія

“Я допомагав, допомагаю, і буду допомагати тут, наскільки вистачить сил”, – зауважує він. 

Крім цього, чоловік має декілька приватних дитячих садочків: один – у Хортицькому районі та другий – у центрі міста. Це його окремий бізнес-проєкт.

Фонд він забезпечував власним коштом, а коли гроші закінчилися – вирішив розпочати новий бізнес. Обрав пекарню – за розрахунками і особистим досвідом Євгена, це був найвигідніший варіант. А Запоріжжя обрав через те, що воно знаходиться неподалік від рідного міста. У відкритті йому допоміг грант “Власна справа”, який надала держава. Чоловік каже, що це виявилося неважко і зайняло всього 2 місяці. Складніше було зібрати з нуля колектив та розпочати роботу в цілому. Однак, попри труднощі, у свої 53 роки Долгий створив “Родинну пекарню”.

Відкриття пекарні і робота у прифронтовому місті

Коли ми заходимося у приміщення, бачимо чимало різної випічки: хліб, булочки, слойки, круасани з різними начинками та інші хлібобулочні вироби. Увагу відразу привертає вартість: більшість продукції тут коштує менше, ніж 17 гривень. Водночас власник Євген зазначає, що його випічка якісна і зроблена з молока, про що свідчить її жовтуватий колір. 

Вартість продукції у “Родинній пекарні”, Фото: Inform.zp.ua

Він каже, що ціни підвищувати поки не планує і вони його повністю влаштовують. А вдається це завдяки тому, що він працює із постачальниками напряму та займається багатьма напрямами самостійно. Раніше, в Мелітополі, у нього були колективи, які налічували тисячі осіб, а зараз у його пекарні працює лише четверо людей. Ще троє проходять стажування, щоб незабаром почати працювати на другій точці. Всі вони – внутрішньо переміщені особи.

“Я роблю ту роботу, яку робив 35 років тому. Тут ти і вантажник, ти і водій, ти і технолог, і товарознавець, бухгалтер, директор… Все-все одночасно”, – розповідає чоловік про свої обов’язки.

Відкриття пекарні і її колектив. Фото надала дружина Євгена Вікторія

Дружина Євгена – маркетолог. Вона займається сторінкою в інстаграмі та працювала над дизайном цього приміщення.

Євген зазначив, що технологію для випічки довелося розробляти майже з нуля, адже вона була втрачена і не зовсім підходила для Запоріжжя – тут люди більш вибагливі і їх цікавить інший асортимент. Однак деякі фірмові рецепти йому все-таки вдалося зберегти. Тож запоріжці можуть скуштувати “пряник мелітопольський” та “крендель бердянський”.

Вироби за фірмовими рецептами родини Євгена. Фото: Inform.zp.ua

Раніше ми писали, що місцева влада готується до сценарію, коли у Запоріжжі світла не буде взагалі. На питання, як Євген облаштовує пекарню до ймовірної важкої зими, той відповів, що вже має автономні системи живлення. Якщо зростуть витрати на виробництво та інші чинники, то ціни на продукцію теж підвищаться.

“Хорошу допомогу нам надала Данська рада у справах біженців (DRC), з якою ми співпрацюємо. Вони нам дали кошти на придбання і зараз триває встановлення автономних систем електроживлення. Коли будуть вимкнення електропостачання, у нас буде електрострум на наших приладах. Вони будуть і в другій пекарні”, – розповів бізнесмен.

Інтер’єр та робочий процес. Фото: Inform.zp.ua

Подальші плани

Мелітополець хоче розвиватися і далі. Тож, як вже зазначалося, Євген збирається знову займатися благодійним фондом “Мрія”. Для цього використовуватиме приміщення у тому ж будинку, де знаходиться пекарня. 

Чоловік планує вже цього місяця відкрити ще одну пекарню, адже отримав другий грант. Вона теж буде у Хортицькому районі Запоріжжя. Але каже, що часто покупці запитують, коли відкриються точки у інших районах та в центрі міста. Євген розширюватися не проти, однак:

“Як Бог дасть. Будемо працювати. Тут питання виключно фінансування. Будуть кошти – будемо відкривати”.

Exit mobile version