inform.zp.ua

Росіяни б’ють КАБами по Запоріжжю: чи може їх збивати ППО

Росіяни б’ють КАБами по Запоріжжю: чи може їх збивати ППО

ФАБ-500. Ілюстраційне фото

Російська армія вперше почала бити керованими авіаційними бомбами (КАБ) по Запоріжжю восени 2024 року. Відтоді ці обстріли не припиняються навіть в новому році. Днями росія вдарила авіабомбами неподалік зупинки громадського транспорту в місті, в результаті чого поранено 123 людини, 13 загинуло.

Російська пропаганда заявляє, що це нібито впали уламки української системи ППО, що збивала авіабомби. Чи може система протиповітряної оборони збивати авіаційні бомби в Запоріжжі – читайте в цьому матеріалі.

Що таке КАБ

Керована авіабомба – це один із видів авіаційних боєприпасів, яка оснащена аеродинамічними поверхнями й системою наведення для підвищення влучності потрапляння в ціль. КАБ вважається високоточною зброєю.

Застосування КАБ-1500. Скріншот з відео російських пабліків

Військовий експерт Олександра Коваленко розповідає про такі види КАБів, які є на оснащенні в росіян:

Відомо, що окупаційні війська під час обстрілів вже використовували:

Також росіяни використовують радянські авіаційні бомби ФАБ-500, ФАБ-500, ФАБ-1500 – це фугасні авіабомби вільного польоту, які дообладнуються комплексами, аналогічними американським JDAM.

Ще ворог має запас так званих коригованих авіаційних бомб – КАБ-500Кр чи КАБ-1500.

Як росія застосовує КАБи 

Для скидання керованих авіаційних бомб російські літаки не входять у зону ураження української ППО. Для удару російські літаки підлітають до лінії бойового зіткнення, за 40-50 км, після чого запускають їх, пояснювали в Повітряних Силах ЗСУ.

Дальність польоту УПАБ-1500В становить 50 км при висоті скидання у 14 км. Вона призначена для ураження добре укріплених об’єктів.

Застосування КАБів. Фото: скріншот з відео

А для Гром-Э1, яка має власний твердопаливний прискорювач, дальність польоту становить 120 км за висоти 12 км та швидкості 12 км.

Це означає, що в середньому дальність ураження КАБ – 80 км. Під загрозу підпадають прикордонні та прифронтові райони.

Найжахливішого удару КАБами росіяни завдали 16 березня 2022 року. Внаслідок удару по Маріупольському драматичному театру загинуло щонайменше 300 людей, серед них чимало дітей. На початку повномасштабного вторгнення росіяни бомбардували авіаційними бомбами також Чернігів та Бородянку. Останнім часом росіяни масово обстрілюють КАБами прифронтовий Харків.

Вперше авіабомбами по Запоріжжю російська армія почала бити восени 2024 року. У вересні вона нанесла 8 ударів по території Запорізького району, а саме по Комишуваській територіальній громаді. 

Відтоді атаки КАБами не припиняються не тільки по прифронтовим територіям, а й досягають Запорізького району та міста Запоріжжя мало не щодня. В середині грудня очільник ЗОВА Іван Федоров заявив, що за останні місяці окупанти пошкодили обстрілами понад 350 багатоповерхівок та понад 1300 приватних будинків у Вознесенівському, Шевченківському, Хортицькому, Дніпровському, Олександрівському, Заводському та Комунарському районах міста. 

Остання атака авіабомбами по Запоріжжю стала наймасовішою. Місія ООН заявила, що обстріл міста 8 січня призвів до найбільшої кількості жертв серед цивільних за останні два роки. Ця атака також є найсмертоноснішою після удару по супермаркету в Костянтинівці на Донеччині 9 серпня 2024 року. Внаслідок обстрілу зазнав пошкоджень промисловий об’єкт. Під час удару по місту загинуло 13 людей, 122 — поранено.

Наслідки удару КАБом по Запоріжжю. Фото: ЗОВА
Наслідки обстрілу 8 січня. Фото: ЗОВА

В ООН звернули увагу, що росіяни завдали удару по Запоріжжю в другій половині дня, коли багато працівників залишали підприємство після робочої зміни.

Відомо, що внаслідок удару по Запоріжжю є багато жертв, серед яких були як працівники підприємства, так і перехожі, загинули або отримали поранення, перебуваючи на вулиці або в громадському транспорті за межами об’єкта.

“Планерні авіабомби стали однією з найбільших загроз для цивільних осіб в містах уздовж лінії фронту. Вони також є однією з головних причин того, що кількість загиблих та поранених у 2024 році зросла на 30 відсотків порівняно з 2023 роком”, – заявила голова ММАЛУ Даніель Белль.

Згідно з даними Місії ООН, на авіабомби припадає 360 загиблих та 1 861 поранений в 2024 році, що втричі перевищує кількість загиблих і вшестеро кількість поранених у порівнянні з 2023 роком.

Чи може ППО збивати КАБи

В Повітряних силах ЗСУ пояснюють, що українські зенітно-ракетні комплекси, такі як С300 можуть збивати цілі на дальності до 75 км, а Бук-М1 – до 35 км. Проте ці системи ППО неможливо встановити безпосередньо біля лінії фронту, бо вони відразу стануть пріоритетними цілями для противника. 

“Ворогу чудово відомо про дальності дії ЗРК, які наразі є на озброєнні Повітряних сил України. Враховуючи висоту польоту для скидання плануючих бомб на великі відстані він розташований у недосяжності армійських засобів ППО, які можливо розмістити ближче до лінії фронту. Зокрема максимальна висота ураження цілі з “Оса-АКМ” не перевищує 5 км. Водночас потужніші “об’єктові” ЗРК, такі як С-300, розташовуються вже глибше в тилу і не можуть дістати ціль через дальність, яка становить 75 км”, – пояснює Defense Express.

Україна може збивати КАБи лише сучасними засобами протиповітряної оборони та авіацією: наприклад, системи Patriot, SAMP-T та сучасні літаки F-16.

8 січня російська армія завдала 2 авіаудари (ФАБ-500 з УМПК) по Запоріжжю. 

ФАБ-500 — це фугасна авіабомба вагою 500 кг. Вибухових речовин — до 200 кг. Довжина — в межах до 4 метрів. На авіабомби встановлені універсальні модулі планерування й корекції польоту. Головний носій — винищувач-бомбардувальник Су-34. Може брати на борт до шести таких бомб, пояснює воєнний експерт Петро Черник.

Винищувач Су-34. Ілюстраційне фото

Су-34 можуть запускати ці бомби, не входячи в зону дії української ППО, тобто можуть завдавати ударів з відстані 40–50 км від лінії зіткнення. Зараз є вже приклади, що запускають КАБи і з 70 км. Звісно, про точність ураження цілей навіть не йдеться. Брак точності росіяни компенсують великою потужністю цих боєприпасів.

Наразі жодного факту знищення такої бомби під час її планування не встановлено, зазначає військовий оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко.

Exit mobile version