За свою історію гідроелектростанція у Запоріжжі переживає вже другу війну, і втретє зазнає суттєвих пошкоджень. Про те, як відновлювали Дніпровську ГЕС у різні часи, та як робитимуть це зараз – читайте в матеріалі.
Будівництво ДніпроГЕС
Дніпровська ГЕС – це перша ГЕС, яка збудована на річці Дніпро. Вона є найбільшою та найпотужнішою в Україні. Станція знаходиться у Дніпровському районі Запоріжжя. До початку повномасштабної війни її потужність складала 1578,6 МВт.
Фото: Inform.zp.ua
«По суті ДніпроГЕС був першим масштабним проєктом у Російській імперії. Можна казати, що саме з нього почалася гідроенергетика в Радянському Союзі», – говорить завідувач відділу Національного заповідника «Хортиця» Сергій Дударенко.
Проєкт, який вибрали для будівництва, був розроблений американцями. В 1929 році кількість працівників з Америки на ДніпроБУДі становила 2,5 тисячі, наступного року ця цифра подвоїлася, а на 1931 рік – налічувалося близько 10 тисяч осіб. Шосте селище, або ж Соцмісто тоді побудували для американців-інжеренів, в якому вони жили сім’ями впродовж всього будівництва, тобто 5 років.
В 1931 році брали участь у будівництві ДніпроГЕСу близько 36 тисяч людей. Враховуючи велику кількість приїжджих, значних змін зазнали демографічні показники. На 1926 рік населення Запоріжжя становило 55 тисяч, а на 1937 – 247 тисяч людей. В цю цифру входять не лише будівельники ДніпроГЕСу, а й ті люди, які будували Дніпровський металургійний комбінат, і які загалом розбудовували місто.
До будівництва греблі долучилися в більшості селяни. Вони приїздили з Півдня, Сходу та Центру вже із власним інвентарем (кірки, лопати).
«На відміну від багатьох інших великих будов індустріалізації першої п’ятирічки, на ДніпроГЕСі не використовувалася, або майже не використовувалася праця засуджених, яка була так популярна у той час», – додав Дударенко.
Внаслідок підйому води після спорудження греблі було затоплено понад 50 населених пунктів. Та попри втрати та жорстокі умови праці в Радянському Союзі виправдовували будівництво ГЕС тим, що буде можливість наскрізного судноплавства по Дніпру, водозабезпечення міст, зрошення посушливих земель півдня України та вироблення найдешевшої електроенергії у світі.
На долю греблі припало дві війни
ГЕС у Запоріжжі збудували в 1939 році. На її долю припали дві війни, під час яких вона зазнавала суттєвих пошкоджень. Спершу – у 1941 році, коли за наказом Сталіна радянські війська підірвали її, аби зупинити наступ німців.
До будівельних робіт німці стали вже в грудні 1941 року. Почали пробивати тунелі в «тілі» греблі, щоб спустити воду. Навесні 1942 року була дуже потужна повінь. І перші агрегати почали давати струм ще навесні, ще до того, як ось ця прогалина в греблі була залатана.
Упродовж другої половини літа і початку осені прогалину повністю залили бетоном. А влітку 1943 року промисловий струм готові були давати 5 із 9 агрегатів ДніпроГЕСу, розповів запорізький історик Володимир Лініков.
Але весною 1943-го року німці почали мінування, а на початку осені ця робота особливо пришвидшилася. Коли радянські війська пройшли зовнішній оборонний обвід на запорізькому напрямку, німці частину греблі підривають. Але вони підірвали значно меншу частину, ніж радянські війська.
Під час обидвох підривів ГЕС постраждали тисячі українців. Після Другої світової війни станцію відбудували за новим проєктом. Радянська влада відновила роботу ДніпроГЕСу у 1947 році – першу чергу, а у 1950-у – другу чергу.
Влітку 2020 року на греблі ДніпроГЕСу спеціалісти виявили тріщину довжиною близько 600 метрів. Після цього на автошляху ввели обмеження для проїзду транспорту. Греблю вирішили відремонтувати та реконструювати. Ремонтні роботи мали початися влітку 2022 року. За проєктом, гребля мала складатися з двох ярусів у кілька смуг кожен. На нижньому ярусі, крім транспортних смуг, мали бути пішохідні тротуари. На другому ярусі разом з рухом транспорту передбачали велодоріжки в обидві сторони. Щоб розвести транспортний потік, верхній ярус хотіли відвести для руху з правого берега на лівий. Нижній – у зворотному напрямку. Повністю закрити рух Дніпровської ГЕС для реконструкції планували влітку 2023 року. Та всі плани зруйнував початок повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року.
Атаки росіян по ДніпроГЕС
На початку повномасштабного вторгнення рух греблею тимчасово обмежували, остерігаючись прориву ДРГ у місто. Тоді через ГЕС не пускати муніципальний транспорт, а запоріжців закликали залишатися вдома. Та завдяки Силам оборони України росіянам не вдалося прорватися до Запоріжжя. Тому окупанти почали тероризувати місто та мирних мешканців ракетними обстрілами.
Дніпровська ГЕС потрапляла під російські атаки декілька разів. Вперше – 31 жовтня 2022 року.
Наступний раз ракети влучили по станції наприкінці грудня 2022 року. Енергосистема міста тоді витримала удар, але потребувала відновлення.
Після того на ДніпроГЕС приїхав президент Володимир Зеленський разом з головою МАГАТЕ Рафаелем Гросі. Вони оглянули наслідки влучань по греблі.
Про пошкодження станції ні чиновники, ні спеціалісти відкрито не заявляли. Проте пізніше, у травні 2023 року, начальник транспортної ділянки Дніпрогес Юрій Слободяник повідомив, що у Запоріжжі на Дніпровській ГЕС є значні руйнування. Фото та відео пошкоджень в результаті російських ударів співробітники станції опублікують тільки після війни.
Та наймасованіша атака по Дніпровській ГЕС від початку повномасштабного вторгнення сталася 22 березня 2024 року. Тоді росіяни випустили по Запоріжжю 20 ракет, з яких 12 влучили по гідроелектростанції.
В той час греблю перетинав тролейбус, водій загинув на місці. Тимчасово рух транспорту був перекритий.
Внаслідок влучання зруйнований машинний зал, що свідчить про те, що росіяни порушили виробничі потужності ДніпроГЕС, заявляв очільник Запорізької ОВА Іван Федоров.
1 червня 2024 року, вночі, російські окупанти здійснили масовану комбіновану атаку по території України, під ракетний удар потрапило й місто Запоріжжя. За даними обласної та міської влади, в Запоріжжі окупанти вгатили по об’єкту енергетичної інфраструктури. Після нічних масованих ракетних ударів по Запоріжжю тимчасово перекривали рух греблею Дніпровської ГЕС. За повідомленням начальника Запорізької ОВА Івана Федорова, внаслідок ракетної атаки РФ по місту вночі 1 червня, ДніпроГЕС перебуває в критичному стані, а про вироблення електроенергії навіть не йдеться.
Розбір завалів ГЕС завершили 14 липня, це зайняло півтора місяця після останнього обстрілу.
“Укргідроенерго” готує позови в міжнародні та національні суди щодо компенсації росіянами збитків через обстріл ДніпроГЕС, як і щодо Каховської ГЕС.
Відновлення Дніпровської ГЕС
Щонайменше 3 роки потрібно для того, щоб відновити ДніпроГЕС. Також потрібні додаткові ресурси, щоб зменшити вразливість гідроелектростанції від ймовірних атак росіян у майбутньому, повідомив генеральний директор «Укргідроенерго» Ігор Сирота
29 липня ПрАТ «Укргідроенерго» уклало угоду з ПрАТ «Укргідропроект» на проєктування захисної споруди для Дніпровської ГЕС на суму 197,90 млн грн. Згідно з угодою, роботи мають бути завершені до кінця 2025 року. Зазначено, що закупівля проведена без торгів через воєнні обставини, і текст договору не оприлюднено.
Наприкінці 2024 року «Укргідроенерго» визначилася з компанією, яка побудує захисні споруди для захисту будівлі Дніпровської ГЕС-2 у Запоріжжі. Вартість робіт оцінили в 4,362 млрд грн.
Переможцем тендеру стало ТОВ «Будівельна компанія Адамант». Договір уклали 24 грудня без відкритих торгів. Компанія має завершити роботи до 30 грудня 2026 року. Технічні характеристики цього будівництва не розголошуються.
Нещодавно стало відомо, що Європейський інвестиційний банк надасть Україні 200 мільйонів євро на відновлення роботи трьох гідроелектростанцій, зокрема Дніпровської ГЕС у Запоріжжі.
📢 Inform.zp.ua працює, щоб ви знали правду. Ми щодня збираємо важливі новини про Запоріжжя, окуповані території та життя в регіоні. Якщо наша робота важлива для вас, підтримайте редакцію донатом — ваша допомога дозволить нам продовжувати писати для вас! ❤️ Підтримати: за посиланням 👈