27 квітня 1978 – помер охоронець запорізького дуба Нечипір (Никифор) Антонович Дейкун. Дід жив на Верхній Хортиці і понад 40 років опікувався живою пам’яткою нашої історії.
Він був справжнім добрим ангелом дуба, доглядав за велетнем. Своє знайомство з дідусем згадує відома дослідниця та запорізький краєзнавець Ганна Черкаська.
«Козацьке прізвище Дейкун утворилося від слова “подейкувати” (рос. поговаривать) – балабон, говорун. Пам’ятаю розкішного діда-вусаня у шароварах, вишиванці, брилі. Він розповідав, як вправний екскурсовод, справжній дейкун. На нас впливав ефект присутності: ми переносилися у часи козацтва. Малими ми слухали так, наче дід – ровесник дуба, був разом із Сірком, коли писали лист турецькому султану. Нечипір Дейкун продавав книжечки по 12 і 24 копійки. У мене є та книга з його автографом. Пізніше, коли я познайомилася з другом Нечипора Антоновича Володимиром Шовкуном, зрозуміла – це два характерника, майстри високохудожньої лжі. 27 квітня 1978 року охоронець дуба помер. Похований козак на Кочубеївському цвинтарі. Загнила вода у дідовій криниці, скоро й дуб дав дуба…»
В цей день в Запоріжжі відбувалися і такі історичні події:
27 квітня 1936 – до нашого міста прибув нарком важкої промисловості Серго Орджонікідзе. Він відвідав заводи “Комунар”, “Запоріжсталь”, титаномагнієвий та «ДніпроГЕС». Товариш Серго схвалив рішення про створення в Запоріжжі Ленінського району. Зупинявся, як завжди, у своєму номері готелю на розі вул. Наркомівської (пізніше 40 років Рад. України) та алеї Ентузіастів ім. С. Орджонікідзе.
1956 – у Запоріжжі відкрили готель “Театральний” на місці старого готелю Лапшина.
1969 – на Хортиці відкрили турбазу на 275 місць та ресторан при ній.