Рік тому, 6 червня, росіяни підірвали Каховську гідроелектростанцію. Це мало трагічні наслідки для частини Херсонщини через затоплення населених пунктів, а також для Запорізької області, звідки пішла дніпровська вода.

Inform.zp.ua згадує, як це було, та які наслідки руйнації Каховського водосховища були для Запоріжжя.

Про підрив Каховської ГЕС на окупованій частині Херсонської області стало відомо вночі 6 червня 2023 року. Було затоплено щонайменше 80 населених пунктів, розташованих нижче за течією на берегах Дніпра. Водосховище обміліло, через що декілька областей України частково залишилися без водопостачання.

Рівень води в Дніпрі різко спав й у Запоріжжі, що й помітили відразу містяни.

Вода пішла

В день підриву Каховської ГЕС колишній в.о. міського голови Запоріжжя Анатолій Куртєв заявив, що ця ситуація ніяким чином не загрожуватиме Запоріжжю.

Тим часом рівень води на лівому березі Дніпра з кожним днем почав падати.

Експерт з екологічного моніторингу Максим Сорока також стверджував, що вода в кранах запоріжців була і буде така сама, адже водозабір робиться вище за течією.

В уряді прийняли рішення про виділення Запорізькій, Херсонській, Миколаївській, і Дніпропетровській областям більш ніж 845 мільйонів гривень на транспортування питної води в постраждалі населені пункти цих областей.

Для забезпечення водою Дніпропетровщини у Запоріжжі збудували магістральний водогін. Він протягнувся на ділянці «Запоріжжя-Томаківка-Марганець».

Мережа протяжністю в майже 80 км включає в себе 6 насосних станцій, 46 камер для стравлення повітря, 47 камер для зливу води із системи, 16 камер для перемикання потоку води в системі, 3 камери лічильника, 1 камера для розподілення потоку води між мережами.

Забір води роблять із річки Дніпро в Запоріжжі й водогоном подають до міста Марганець на насосно-фільтрувальну станцію, де очищуватиметься і розходитиметься до споживачів вже існуючими мережами.

“Магістральний водогін є, без перебільшення, безпрецедентним масштабним проєктом і дуже важливим з огляду на гуманітарну катастрофу регіону внаслідок підриву греблі Каховської ГЕС”, – зазначали фахівці.

Спорудження об’єкта тривало протягом семи місяців в режимі 24/7.

Все покрито вербою

Після підриву Каховської ГЕС в Запорізькій та Херсонській областях зафіксовано рекордні прирости верби. Деякі дерева сягають за цей час близько 3 метрів, зазначає завідувач сектору охорони природи Національного заповідника “Хортиця” Михайло Муленко.

“Це рослини, які першими заселюють замулені території, або території, звідки пішла вода. Розвиток Великого Лугу, як екосистеми, ще в доіндустріальний період, відбувався саме завдяки водопіллю, адже у нас дуже посушливе літо. Навесні ця територія часто затоплювалася, вода заносила поживні речовини, з’являлися риби. На цих грунтах верба зараз себе добре почуває, і витісняє інші види рослин, які не можуть нормально розвиватися. Тобто утворюються суцільні зарослі верби”, – пояснює еколог.

Для фауни нічого кардинально не змінилося після підприву Каховської ГЕС. Птахи у Запоріжжі існують сталими гніздовими колоніями, вони можуть легко переміщуватися до русла Дніпра. А ось з іншими видами тварин, чия життєдіяльність, безпосередньо пов’язана з наявністю води, наприклад, видрами, ондатрами та бобрами ситуація інша. 

“Про бобрів на Хортиці, скоріше за все, можна забути. Тобто якщо вони й були, то вони відійдуть до місцевості з більш сприятливими умовами. Ондатра може просто переселитися до руслових ділянок, видра так само”, – каже еколог.

Говорячи про великих тварин, таких як косулі, олені, кабани – їхнє життя через прихід та відхід води змінилося, але вони пристосовуються до нових умов. 

“Якщо раніше вони в затишних умовах Хортицької заплави могли підійти до озера попити, то зараз його просто не існує. І їм доводиться йти на водопій трохи далі – до іншого озера або до руслової ділянки Дніпра, тобто перетинати більше відкритої території. Але вони пристосовуються”, – зауважує експерт. 

Разом з тим, через збільшення рослинності, а саме верби, що є природним кормом, до прикладу, для косуль, може збільшитися популяція цього виду тварин.

Відновити ГЕС чи залишити в спокої Великий Луг?

Після підриву окупаційними російськими військами Каховської гідроелектростанції екологи та історики заговорили про відмову її відновлення. Натомість розглядається варіант відновлення відомого водосховища у Запорізькій області за часів козаччини – Великого Лугу.

Великий Луг вважається колискою запорізького козацтва. Існувала така козацька пісня: «Ой, Січ – мати, ой, Січ – мати, а Великий Луг – батько». Стосовно цієї пісні письменник та історик Адріан Кащенко свого часу писав: «Козаки не випадково називали Великий Луг батьком, себто тим, хто давав їм життя. І справді: коли б не було Великого Лугу, то не існувало б і запорожців. Бо чи втрималася б у ХV­-ХVII і навіть у ХVIII століттях на низу Дніпра невеличка християнська громада – серед численних татарських орд? А разом з тим Великий Луг був і місцем праці та заробітків запорожців».

Близько 400 квадратних кілометрів островів та берегів тоді було затоплено дніпровською водою, під нею зникли чисельні села та хутори з багатовіковою історією, вода поглинула та сховала церкви, цвинтарі та родючі землі, які в другій половині 15-го століття стали колискою запорозького козацтва.

Острів Хортиця, де розташовувалася Запорізька Січ, був «верхньою» частиною Великого Лугу і його виникнення як козацької фортеці стало можливим та доцільним саме завдяки людським та природним ресурсам Великого Лугу.

А, перш за все, це була дуже цінна екосистема, яку знищили, коли створювали Каховське водосховище. Від Дніпровських заплав фактично нічого не залишилося, лише її частина нижче Каховки. Якби не було Каховського водосховища, то така структура з заплавами існувала б від Запоріжжя до Херсона і нижче. Якщо припустимо, що Каховське водосховище не будуть відновлювати, то заплава Великого Лугу за 5-7 років зможе відновитися. Звичайно, не на всі 100%, якою вона буда до 1950 року. Перше, що там з’являться – це різні осоки та очерети. А далі будуть з’являтися чагарники з верби. Ця рослина поширюється дуже швидко насінням і вегетативно. Місцями там виростуть тополі, якщо у перші роки на цій частині не буде значних підтоплень, – розповів еколог Олександр Соколенко.

Цінність Великого Лугу ще в тому, що це не просто луки, а ще й ліс, який росте вздовж річки, що затоплюється під час весняної повені. 

Відродити Великий Луг буде не просто, але цілком можливо. Місцину можна засадити вербою, тополею, осикою, дубами, які ростуть в існуючих українських заплавах. Якщо буде ухвалено рішення не відновлювати Каховське водосховище, можна спробувати відновити Великий Луг. Гадаю з часом шкідливий намул змиється, відновляться заплавні озера. Після цього можна повернути сюди верби, дуби та тополі. Звичайно, це буде коштувати чималих зусиль, але вони зможуть там прижитися. Та й по масштабах такого важливого екологічного експерименту ще не було у світі, – розмірковує Олексій Василюк, голова правління громадської організації “Українська природоохоронна група“.

Вже зараз між екологами та енергетиками точиться дискусія з приводу, чи варто відновлювати Каховську ГЕС.

Якщо відбудовуємо, то нічого особливо і не треба робити. Ми ж не відновлюватимемо степову, лучну рослинність, знаючи, що за декілька років територію затоплять знову. Тобто нам треба спочатку мати стратегічне рішення щодо неї. І відштовхуючись від цього, рухатися далі,- зауважує Іван Мойсієнко, завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету.

Ще у 2020 році ЄС прийняв програму “Повернемо природу в наш дім” і зобов’язався в наступні 10 років відновити природність 25 тис. км річок. Цей процес називається ревайлдингом.

Як людина природоцентрична, я за цю ідею. У нашому випадку це був би такий цікавий і серйозний експеримент. Якби ми змогли реалізувати його, то напевно увійшли б в історію. Але ж на цьому шляху треба вирішити багато питань, зокрема, пов’язаних з водою: як забезпечити потреби в ній жителів, промисловості, сільського господарства плюс Запорізької АЕС. Якщо ми зможемо знайти варіанти, придумати щось інноваційне, без відновлення ГЕС, то, як на мене, це треба робити. Але шукати альтернативу, скоріше за все, не захочуть. А підтримувати ідею буде хіба що жменька екологів і жменька істориків, – вважає Мойсієнко.

На його думку, у будь-якому разі можливості відновлення Великого Лугу треба досліджувати. В цьому випадку слід знати, що треба для відтворення території до її первісного стану, як це робити, скільки коштуватиме ревайлдинг, скільки часу він потребуватиме. 

Шанс відновити Великий Луг не можна втрачати, зауважує професор Мойсієнко. За його прогнозами, самостійне відновлення екосистеми займе близько 50 років, але за сприяння людини цей термін можна скоротити до 10 років.

Натомість в державній гідрогенеруючій компанії “Укргідроенерго” лобіюють тему відновлення Каховської ГЕС.

Генеральний директор Укргідроенергор Ігор Сирота в ефірі телемарафону 5 червня повідомив, що після руйнування Каховської ГЕС Україна втратила 35% питної води. Також без водопостачання залишилися чотири області — Херсонська, Запорізька, Дніпропетровська та Миколаївська та Автономна Республіка Крим.

“Суспільство ще порахує і побачить наслідки втрати цього “водного балансу”. Ми його вже маємо, тому що ми не можемо на 100% забезпечити і промисловість, і сільське господарство. Але з часом ми ще більше побачимо та оцінимо ті втрати, які є”, – заявив Сирота.

На місці зруйнованої дамби в Каховці в Укренерго є план з’єднати правий та берег лівий Херсонщини, але це буде втілюватися в життя після деокупації територій.

За словами Сироти, готуються перші проєктні рішення, щоб перегородити зруйновану греблю і забезпечити водою населення, сільське господарство і промисловість.

За оцінками української влади, на побудову нової ГЕС потрібно 5 років роботи в щоденному і цілодобовому режимі. Вартість проєкту – приблизно 1 млрд доларів.

Питання, чи відновлювати цей об’єкт, чи ні, перед владою не стоїть.

Каховська ГЕС дуже потрібна для України з погляду забезпечення електроенергією, – пояснює Олександр Харченко, директор “Центру дослідження енергетики”.

На його думку, Каховська ГЕС надзвичайно необхідна для української енергосистеми, оскільки це, по-перше, додаткові “маневрові потужності”, що дають змогу регулювати споживання в системі, по-друге, це “чиста енергетика”, тобто та, яка не несе забруднення. 

Раніше Inform.zp.ua розібрався, які наслідки для екології Запорізького регіону має російська агресія на третій рік повномасштабної війни.