Минуло два тижні, як запорізький спортсмен Парвіз Насібов здобув “срібло” у змаганнях із греко-римської боротьби у вазі до 67 кг на Олімпійських іграх у Парижі. Днями він завітав до рідного Запоріжжя, де його урочисто привітали з перемогою.
Журналісти Inform.zp.ua поспілкувалися з Парвізом Насібовим і дізналися, як проходила підготовка до поєдинку, що сказав його перший тренер після перемоги, та кому присвятив свою срібну медаль.
На шляху до медалі
Підготовку до Олімпійських ігор запорізький борець розпочав ще навесні. Парвіз Насібов проводив свої тренування в умовах постійних повітряних тривог та російських ракетних атак.
“Якщо ми дивимося на те, що відбувається в країні, то гріх на що скаржитися. Ми звикли, що людині, знаєте, властиво до всього звикати. Тому я звик. Так, важко, так, не найкращі умови, але слава богу ми робимо все можливе, щоб гідно виглядати на міжнародній арені”, – зазначає Насібов.
У півфіналі Олімпіади Парвіз Насібов переміг азербайджанця Хасрата Джафарова із рахунком – 3:3. Парвіз отримав останній бал за активність, через що здобув перевагу. Джафаров є срібним та бронзовим призером чемпіонатів світу, а також дворазовим чемпіоном Європи. Під час поєдинку з ним, Насібов пошкодив око, через що змагався із захисною пов’язкою у фіналі.
“Я дуже сильно боявся, що мене взагалі не допустять до фінальної сутички. Робили уколи, чистили око. Ну може десь і заважала (ред. – пов’язка), але у фінальній сутичці я цього особливо не відчував. Боявся, переживав за неї, щоб у фіналі ще не добити її” – розповів запорізький борець.
Після трьох поспіль перемог на старті турнірної сітки у фіналі суперником Парвіза Насібова став Саїд Есмаїлі, іранський чемпіон Азії-2024.
Перші два бали запорізький спортсмен здобув на другій хвилині поєдинку, провівши результативну атаку. До початку перерви рахунок становив вже – 3:0 після трьох хвилин, на користь Насібова.
У другій частині поєдинку Саїд Есмаїлі зрівняв рахунок та здобув технічну перевагу. Після цього, заробивши ще три бали, суперник переборов Парвіза Насібова. Змагання закінчилось з рахунком 6:5 на користь іранця.
Здобута срібна медаль стала другою в житті запорізького спортсмена. До цього Парвіз Насібов змагався з іранцем Мохаммедом Реза Гераеї у вазі до 67 кг на Олімпіаді-2020 в Токіо. Рахунок тоді становив – 9:1 на користь іранця. Сьогодні Парвіз Насібов зазначає, що цьогорічна перемога є для нього більше важливою, оскільки він здобув її під час повномасштабної війни в Україні.
“Ви знаєте, це срібло, воно було більш усвідомлене. Напевно ця медаль має більше ваги для мене. Тому що у такий важкий час. Дуже сильно хотів би присвятити медаль усім нашим воїнам. Тому ця медаль для мене цінніша” – підкреслює запорізький спортсмен.
Повернення в Україну
Після закриття Олімпійських ігор в Парижі Парвіз Насібов приїхав в Україну. Спортсмен зазначає, що дуже щасливий повернутися додому і зустрітися з родиною.
“Звичайно я живу одні з найкращих моментів свого життя. Тому що мене зустрічають мої тренери. І якщо я їм приношу хоча б якусь посмішку на обличчі, то що може бути краще? Тому я щасливий та задоволений. Розумію, що є куди далі працювати і я буду далі працювати, щоб зробити це якомога краще. Ще більше надати радості, як Україні, так і своїй родині”, – каже Парвіз Насібов.
Під час спілкування журналістів Inform.zp.ua із борцем, поруч знаходився його перший тренер Євген Чертков. Чоловіку зараз 86 років, однак попри свій вік, він не втратив почуття гумору. На запитання Парвіза Насібова, чи сподобався тренеру його виступ на Олімпіаді, Євген Чертков впевнено та гучно сказав про борця: “Відмінно! Тільки довго всім інтерв’ю дає!”
Росіяни у великому спорті
На початку повномасштабного вторгнення Парвіз Насібов на своїй інстаграм-сторінці виступив проти участі спортсменів з Росії в будь-яких видах міжнародного спорту.
“Спорт для росіян – не джерело благородних, мирних, дружніх змагань. Це інструмент для популяризації ідей цькування, вбивства та знищення”, – писав у перші дні великої війни Насібов.
Майже через два з половиною роки повномасштабної війни росіянам та білорусам знову дали дозвіл на участь в Олімпійських іграх, але в нейтральному статусі. Тобто вони можуть виступати без використання державної символіки та без присутності представників урядів цих країн. Попри допуск, жоден російський борець не взяв участь у змаганнях. Парвіз Насібов розповів, що за лаштунками Олімпіади спортсменів з країни-агресорки не зустрічав. Проте якби зустріч відбулася, він би цього не хотів.
“Вірю, що надалі, і на наступних Олімпійських іграх їх (ред. – росіян) не буде. Ставлюся погано до того, що вони будуть. Як може бути людина рада боротися. Його країна бомбить мою країну. І він нормально готується, а я по підвалах бігаю”, – висловив свою думку Парвіз Насібов.
“Олімпійське золото. І нічого іншого”
Після здобуття срібної медалі на Олімпіаді-2020 у Токіо Парвізу Насібову тодішній мер Запоріжжя виділив кошти на квартиру. Проте спортсмен так і не встиг її облаштувати, а з часом продав. Наразі він купив нове житло в Києві батькам і мешкає з ними, своєю дружиною та тримісячним сином.
Парвіз зазначив, що Запоріжжя досі залишається його домом. І попри те, що він живе зараз в Києві, спортсмен хоче повертатися в місто “не як у гості, а як до себе додому”.
“Я людина, яка служила в лавах ЗСУ, моя частина знаходиться в Києві. Я давно служу, десь з 2018 року. Тому мої військові зобов’язання потребують того, щоб я весь час був у Києві. Тому мені довелося продати житло, яке в мене тут було (ред. – в Запоріжжі)”, – каже Парвіз Насібов.
Щодо спорту запорізький борець зазначив, що має бажання взяти реванш у суперників, яким поступився у фінальних поєдинках Олімпійських ігор. На запитання про те, яких цілей хотів би ще досягти, Парвіз Насібов упевненно та коротко відповів:
“Олімпійське золото. І нічого іншого”.
Авторка фото: Карина Сінько
