В умовах складної безпекової ситуації в Запорізькій області працівники ДСНС щодня стикаються із випробуваннями. Їхня робота вимагає не лише фізичної витривалості, але й емоційної стійкості.

Як запорізький рятувальник бореться зі стресом

28-річний Олексій Сухоруков вже шість років працює рятувальником. Зараз він є начальником караулу 1 державної пожежно-рятувальної частини ГУ ДСНС України у Запорізькій області. Серед основних завдань його команди – гасіння пожеж, ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій, у тому числі російських обстрілів, а також допомога людям. Чоловік розповідає, що попри труднощі любить свою роботу і зізнається, що мріяв стати рятувальником ще з дитинства. Допомога іншим і є його найбільшою мотивацією. Однак, за його словами, праця дійсно нелегка.

“Дуже багато є складних завдань. Насамперед це ракетні обстріли. Дуже багато відповідальності лежить на нас, тому що при виїздах багато де людям треба надати допомогу, і не завжди ти можеш це зробити просто зараз. Бо треба все підготувати, щоб не ускладнити ситуацію”, – каже Олексій.

Олексій Сухоруков. Фото надала пресслужба ДСНС Запоріжжя

Ракетні обстріли для чоловіка є важкими емоційно. Водночас літні пожежі в екосистемах через спеку стають серйозним фізичним випробуванням.

Після важких змін Олексій Сухоруков відновлюється, коли проводить час із рідними та домашнім улюбленцем, займається спортом. Він зазначає, що хоч спорт і є додатковим навантаженням, проте допомагає йому вивільнити емоції, які накопичуються під час змін.

А от за психологічною допомогою надзвичайник не звертався жодного разу, хоча і вважає це дійсно необхідним. Розповідає, що його сестра та дружина – психологи, і йому вистачає спілкування з ними.

“Психологічна підтримка повинна бути обов’язково. Можливо, не всі рятувальники цього потребують, але все ж таки різні випадки трапляються. Вони (емоції, – ред.) все одно залишаються з нами. Назовні ми це не виплескуємо, але ж ми це переживаємо всередині себе. Тому психологічна підтримка це сто відсотків обов’язково для пожежних-рятувальників”, – вважає працівник ДСНС.

У запорізькому гарнізоні є психологічна служба, співробітники якої час від часу проводять тренінги та опитування. Однак рятувальники можуть звертатися до фахівців у будь-який момент, якщо їм буде це потрібно:

“Необов’язково, що ми повинні чекати, коли вони за своїми розкладами прийдуть. Ти можеш, коли є можливість, в будь-який час до них звернутися, і вони нададуть всю необхідну психологічну підтримку, вислухають”.

Крім цього, у команді рятувальників є свої методи, які допомагають зберігати єдність і відновлювати сили.

“В нас це не традиція, але допомагає нам відновлюватись. Ми часто ходимо в бані. Бувало також, що їздили разом на відпочинок, на море. Це було в літній період до повномасштабної війни”, – розповів Олексій.

Що рекомендують психологи

Психологиня “Затишно space” – простору психосоціальної та юридичної підтримки від БФ “Схід SOS” Світлана Копаниця зазначає, що довготривалий стрес впливає на імунну систему і призводить до проблем не тільки з психологічним здоров’ям, а й з фізичним у першу чергу:

“Коли людина перебуває в стані стресу, організм виснажується і стає більш схильним до різних хвороб та психосоматичних розладів. Існує так звана “чиказька сімка”* класичних психосоматичних хвороб. Їх розвиток може бути пов’язаний із психологічними факторами, особливо впливом довготривалого стресу”, – розповідає фахівчиня.

*”Чиказька сімка” – це група основних психосоматичних захворювань, до яких належать артеріальна гіпертензія, виразкова хвороба, бронхіальна астма, нейродерміт, тиреотоксикоз, виразковий коліт і ревматоїдний артрит. Ці хвороби часто виникають або загострюються через вплив стресу.

Через постійний стрес може виникнути емоційне вигорання. Воно проявляється постійною втомою, навіть після відпочинку, проблемами зі сном, частими головними болями та апатією. Людина втрачає інтерес до того, що раніше приносило задоволення, стає дратівливою, відчуває провину за низьку продуктивність і може уникати соціальних контактів.

Щоб залишатися стійкими до стресу під час роботи в екстремальних умовах, наприклад, під час “прильотів”, важливо приділяти увагу спеціальному навчанню та тренуванням. Психологічні тренінги, наприклад, з теми “Перша психологічна аптечка”, допомагають зрозуміти природу стресу та його прояви. Такі заняття вчать, як діяти під час сильних емоційних потрясінь. Крім цього, також важливі симуляції критичних ситуацій – вони дозволяють зменшити страх і розвинути навички швидкого прийняття рішень.

Допомогти людині у стресовому стані можуть близькі, однак тут важливо не зробити гірше. Фахівчиня дає кілька порад:

Не нав’язуйтесь. Якщо людина не просить допомоги, не примушуйте її. Краще скажіть: “Я поруч, якщо тобі щось знадобиться.”
Питайте напряму: “Чим я можу тобі допомогти?” Це дасть зрозуміти, що ви готові підтримати, але без тиску. Якщо допомога буде потрібна, про це скажуть.
Дозвольте виговоритися. Іноді людині потрібно лише щоб її вислухали, без порад чи оцінок. Як зазначила Світлана, у таких моментах ваша роль – бути “контейнером” для емоцій та переживань близької людини.
Уникайте зайвих фраз. Не кажіть “я тебе розумію” чи “все буде добре”, адже ми ніколи не будемо розуміти. У кожного свій досвід, свої почуття і своя реакція на різні обставини. Краще запевніть, що ви поряд.

Психологічна підтримка. Ілюстративне фото

За словами Світлани, боротись зі стресом можна і самостійно. Наприклад, за допомогою м’язової релаксації по Джекобсону*. Потрібно максимально напружувати кожен м’яз 5-10 секунд, а потім протягом 15-20 секунд концентруватися на почутті розслаблення, яке виникає.

*М’язова релаксація за Джейкобсоном – це техніка розслаблення, розроблена доктором Едмундом Джейкобсоном у 1920-х роках. Вона полягає в напруженні та розслабленні м’язів для зменшення стресу і тривожності.

Існують і дихальні техніки. Вони допомагають знизити рівень тривожності та повернути організм у стан спокою. Психологиня зауважує, що їх доволі багато, та наводить свої улюблені:

Техніка “Кулька”: повільно вдихати через ніс, уявляючи, що ваш живіт — це кулька, яка надувається. Видихати потрібно через рот, поступово “здуваючи” кульку;
Спостереження за диханням: кілька хвилин стежити, як холодне повітря входить через ніс, а тепле виходить через рот;
Дихання по руці. Треба повільно провести вказівним пальцем по вказівному пальцю основної руки, а потім перейти до інших пальців. Під час руху глибоко вдихати і видихати: рух вгору, до кінчика пальця – вдих, рух вниз – видих.

Іншим наслідком стресу може стати посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). Для нього характерні флешбеки, нічні кошмари, порушення сну та спалахи тривоги чи гніву. Людина уникає місць і спогадів, пов’язаних із травмою, відчуває емоційну відчуженість і втрату інтересу до життя. Проте, як зазначила психологиня, діагноз ПТСР може ставити тільки лікар.

“Рятувальники в першу чергу мають попіклуватися про свій стан. Тільки тоді вони зможуть якісно надавати допомогу іншим”, – звертає увагу Світлана.

Ми створили цей матеріал як учасник Мережі «Вікно Відновлення України». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.