На межі третього року повномасштабної війни запорізькі медіа більш-менш вибороли той рівень комунікації з владою, який задовольняє базові потреби медіа і їх аудиторій. Війна консолідувала регіональну медіаспільноту і створила достатньо потужний пул професійних медіа, які навчилися разом тиснути на владу, долати перешкоджання і поступово привчати посадовців до того, що з медіа треба рахуватися. В регіоні ще вистачає проблем з комунікацією і доступом до інформації. Достатньо активна протидія запорізьких місцевих управлінь надавати відповіді на запити, замкнення всіх інформаційних потоків і комунікації на одній людині у вигляді голови Запорізької обласної військової адміністрації, надання переваги всеукраїнським, а не регіональним медіа у коментуванні важливих подій, – все це продовжує ускладнювати роботу регіональних медійників і медійниць і в 2025 році. На цьому фоні раптове призупинення фінансової допомоги з боку США на реалізацію проєктів незалежними медіа стало відчутним ударом по локальним ЗМІ і може відкотити достатньо високий рівень свободи слова в регіоні на недопустимий для суспільства рівень.
Як місцеві медіа справляються з усіма цими викликами, ми обговорили з журналістами і журналістками Запоріжжя.
Інформація, влада і свобода
Максим Савченко, головний редактор сайту “Відбудова.Запоріжжя”, каже, що комунікація з обласною і міською владою достатньо конструктивна: з журналістами зустрічаються, коментарі надають, на запити відовідають. Втім, є нюанси.
“Скажімо, брифінги чи зустрічі з головою Запорізької ОВА чи секретарем міської ради відбуваються часто, а от із профільними заступниками, головами департаментів взагалі майже ні. Про голів комунальних підприємств взагалі не йдеться – треба дуже старатися, щоб добитися хоча б коментаря, не кажучи про пресконференцію”, – описує якість комунікації з владою Максим Савченко.
За його словами, також важко знайти потрібні контакти, якщо йдеться не про топ-спікера, або тема не дуже медійна. Наприклад, на сайті міськради часто не актуальні вказані телефони та пошти. “Наприклад, може бути телефон приймальні на всіх співробітників департаменту. Колись було питання по кредитах на новий термінал аеропорту – я буквально зробив 13 дзвінків, щоб знайти людину, яка могла б уточнити інформацію. Але і вона сказала, щоб ми уточнювали це запитом”, – розповідає редактор.
Журналісти редакції, каже Максим Савченко, переважно позитивно відгукуються про комунікацію. З ЗОВА та міськрадою комунікують через пресслужбу. Кажуть, ті швидко відповідають, допомагають з контактами, уточнюють інформацію та допомагають вирішити якісь робочі питання. Разом з тим, зауважують у команді, трапляються неточності у інформації у зведеннях або дописах представників влади.
Підтверджує це і Алла Стрілець, редакторка сайта Inform.zp.ua. “Мені як молодій редакторці часто в пресслужбах допомагають з контактами необхідних спікерів, різних посадових осіб з відомств, скеровують мене до відповідних фахівців”, – розповідає вона. Втім згадує випадки, коли про подію повідомляють за критично малий час до її початку, тому журналісти просто не встигають на неї. І нарікає на невизначеність процедур публікації матеріалів з урахуванням безпеки. “Хотілося б на третьому році вторгнення більше проговорення безпекових моментів, зокрема, часу публікації матеріалу після проведення певної події. Бо інколи трапляються казуси, наприклад, коли не встигли попередити, що матеріал можна публікувати не раніше трьох годин після завершення заходу”, – розповідає вона.
Ельміра Шагабудтдинова, заступниця редакторки 061.ua, яка багато працює саме з темами по міськраді, теж каже, що великих претензій чи питань до роботи пресслужб немає. “Вони відповідають на питання, допомагають з контактами, коментарями. Журналістів вже допускають на сесії і депутатські комісії. Бувають випадки, коли питання, які теоретично належать до компетенції міськради, перекидають на ЗОВА. Наскільки ми розуміємо, через те, що є якесь розділення сфер комунікації між ЗОВА та міською радою. В пресслужбі ЗОВА також допомагають з контактами, коментарями, голова ЗОВА проводить брифінги, де можна задати будь-які питання”, – розповідає журналістка. Втім, підтверджує слова колеги з “Відбудова. Запоріжжя”, залишається проблемою недоступність для журналістів керівників другого чи третього рівня, а також медіапросування голови ЗОВА, яке впливає на оперативність і актуальність інформації, що потрібна медіа і їх аудиторіям.
“Всі питання зациклюються виключно на особі голови Запорізької ОВА Івана Федорова. Наприклад, колеги задають в загальному чаті для ЗОВА і журналістів питання щодо оперативної ситуації за наслідками обстрілів. Очевидно, що відповідь потрібна тут і зараз, і немає змоги чекати на брифінг. У відповідь нам кажуть “Чекайте, все буде в телеграм-каналі голови ЗОВА”. Тобто, регіональні журналісти не мають змоги отримати оперативну інформацію, а лише копіюють дописи з особистого каналу голови ЗОВА. І це навіть не телеграм-канал Запорізької обласної військової адміністрації.Ще гірша ситуація, коли нас скеровують на коментар голови ЗОВА в ефірі телемарафону “Єдині Новини”. Це, м’яко кажучи, провальна комунікація”, – говорить Ельміра.
Втім, каже, Альона Наталуха, головна редакторка “Суспільне Запоріжжя”, комунікація з обласною владою стала простішою. “Зокрема, що стосується термінової інформації про обстріли та травмованих. Легшим став доступ до коментарів у медичних закладах, бо до цього деякі з них були взагалі закриті для ЗМІ. Хороший досвід з системними пресконференціями. Комунікація з міською радою стабільно незмінна. Департаменти не дають коментарі, вирішуємо проблеми письмово”, – каже вона.
З тим, як департаменти міськради не співпрацюють з медіа, на власному досвіді знає і Вероніка Хорольська, головна редакторка Запорізького центра розслідувань (ЗЦР). Хоча каже, що, не дивлячись на все, комунікація з владою покращилася. “Зараз зрозуміло, з ким можна говорити щодо інформації, коли відбуваються заходи для медіа, інформацію надають заздалегідь. З обласною владою комунікуємо телефоном або у чаті, в залежності, наскільки питання є терміновим. Від міської влади інформацію отримуємо рідше, однак комунікація присутня”, – розповідає вона.
Найпроблемніша зона для медіа – відповіді на запити. Саме ЗЦР минулого року не надавав відповіді на запит департамент освіти і науки Запорізької міськради, відмовляючись відповісти, чому харчування в місцевих школах подорожчало майже втричі. А також запорізьке держпідприємство “Місцеві дороги Запорізької області” створило цілу епопею з наданням медійникам інформації про кошторис будівництва підземних шкіл. Тільки після публічного розголосу, коли українські медіа підтримали ЗЦР і зробили цю ситуацію видимою на всеукраїнському рівні, а голова Запорізької ОВА зібрав через це брифінг, чиновники через два місяці переписок і відмов надали журналістам необхідні дані. Така тенденція роботи з запитами зберігається, як мінімум, з 2023 року.
Гроші, інформація, влада і свобода
Раптове припинення у січні фінансування програм USAID в Україні сильно вдарило по незалежним медіа. Це дуже погано. Незалежність регіональних медіа, особливо в умовах повномасштабної війни, зберігалася, здебільшого, завдяки грантовій підтримці. Якщо редакції не знайдуть можливості фінансування, свободі слова в Україні загрожують дуже серйозні проблеми.
Катерина Рождественська, головна редакторка запорізького медіа SODA, каже, що заморозка фінансування вплинула на медіа “У нас було кілька проєктів, один з них дозволяв платити гонорари за роботу нашим журналістам-початківцям. Це випускники університетів Запоріжжя і студенти, яких ми спочатку взяли на волонтерській основі, щоб навчати і допомагати їм розвиватися. Згодом нам вдалося знайти фінансування, але зараз його зупинили. Звичайно, що ми зустрілися з командою, обговорили ситуацію, що плануємо продовжувати працювати. Ми переформатуємо роботу і це вплине на кількість контенту”, – розповідає Катерина. За її словами, медіа вже запустило кампанію по екстреній підтримці SODA і дуже вдячні читачам за довіру і внески. Будемо і далі намагатися шукати гранти і паралельно шукати інші шляхи фінансування, які узгоджуються з нашими принципами та редакційною політикою.
“Протягом лише двох годин ми отримали три повідомлення про повне припинення фінансування проєктів. Ці були спрямовані на боротьбу з дезінформацією, підтримку внутрішньо переміщених осіб та розвиток журналістики рішень. Усі ці проєкти були повністю або частково профінансовані через гранти USAID”, – розповідає Ерік Бринза, головний редактор запорізького сайту Inform.zp.ua. За його словами, ситуація важка. “Наша організація втратила діючі грантові проєкти, які становили 85% фінансування медіа. Такі різкі зміни несуть значні ризики, зокрема втрату команди, зупинку публікацій, підвищення ризику поширення контенту від неперевірених джерел і, у перспективі, поступове зникнення незалежних локальних медіа в прифронтових регіонах. У регіоні, де заробіток на рекламі майже неможливий, а підтримка від читачів залишається вкрай обмеженою, припинення фінансування може стати останнім ударом. Закриття редакції сайту та зупинка мовлення радіо “Максимум” поставить під загрозу доступ мешканців Запорізької області, зокрема прифронтових районів, до об’єктивної та правдивої інформації, коли вона є критично важливою для боротьби з дезінформацією та підтримання стійкості громад”, – резюмує він.
Це рішення вдарило і по найбільшому в місті за аудиторією сайту 061.ua. “З початку повномасштабного вторгнення редакція 061.ua отримувала від міжнародних організацій проєктну фінансову підтримку. Також редакція створювала контент, який не входив до жодних грантових проектів. Щомісяця на сайті виходить близько 450 матеріалів, з них близько 75% – це новини та тексти, які не передбачені грантами. Редакція підтримувала сайт цілодобово без вихідних задля збереження відвідуваності, рейтинговості, бо ми розуміємо, що мешканці Запоріжжя мають оперативно отримувати інформацію, в тому числі і завдяки нашому ресурсу”, – розповідає Ольга Солоп, редакторка 061.ua.
“Зараз ми втрачаємо сммницю і фактично залишаємося без джерел для існування. З іншого боку, власники нашої мережі ще на початку повномасштабного вторгнення ставили питання про скорочення редакцій. Нам вдалося зберегти наш колектив лише завдяки грантам. Без цього питання скорочення постане знову. Виплачувати конкурентноспроможну зарплату, яка б покривала наші видатки, мобільний зв’язок, інтернет, власну техніку, транспорт, компанія не зможе. Без підтримки донорів редакція не зможе працювати”, – резюмує Ольга.
Керівник ГО “Запорізький центр розслідувань” Сергій Сидоров уточнює: “Як антикорупційне медіа в прифронтовому місті ми існуємо суто за рахунок грантів і лише з початку року почали працювати над створенням сталої спільноти донатерів. Тому цей стоп-ворк на один лише місяць серйозно блокує наші виробничі процеси, а в перспективі трьох місяців зведе контент до мінімуму”, – зауважує він.
Головний редактор “Відбудова. Запоріжжя” Максим Савченко каже, що їх медіа не мало програм з американським фінансуванням, втім у 2025 році планували залучити інституційну підтримку з фондів та донорів, які фінансуються США.
“Проблема з припиненням фінансування від США не тільки у тому, що хтось не отримає грошей чи, як ми, не зможе залучити інституційну підтримку від запланованих донорів. Грантодавців досить багато і завжди можна спробувати налагодити співпрацю з тими, кого у планах не було. Проблема також у тому, що ті, кого підтримував умовний USAID, підуть боротися за інших донорів, і без того конкурентне середовище стане “динамічншим”. Тож, які медіа зможуть вижити під час цього перерозподілу фінансування, невідомо”, – говорить Максим Савченко.
“Наш план дій – писати і подаватися на всі програми, які можемо, незалежно від того, яка країна їх фінансує. Також будемо працювати над розбудовою комерційного відділу та спільноти медіа. Вони у нас були заплановані, тепер з’явилися додаткові стимули над ними працювати. По цих напрямках ми маємо менторську підтримку, навчання, допомогу з технічними рішеннями від Media Development Foundation, а це вже трохи більше у порівнянні з тими, кому зараз доведеться з нуля пірнати у ці питання”, – ділиться планами головний редактор.
Замість висновків
Якщо дивитися на рівень локальних медіа, через припинення підтримки в медіаполі зможуть залишитися тільки медіа, які фінансуються з місцевих муніципальних бюджетів чи бізнесів, які, зазвичай, мають виражений інтерес і вплив на контент таких видань. Що це означає? Як, мінімум, чиновники і депутати звільняться від необхідності відповідати на незручні питання, писати відповіді на запити про гроші, звітувати і тримати себе в припустимих законом межах, усвідомлюючи, що незалежні медіа стежать за їх діяльністю. Зникнення незалежних медіа призведе до того, проти чого Україна бореться у цій війни: поглинанні прав і свобод диктатурою. А ще закриття незалежних медіа зніме останні запобіжники для стримання цунамі ворожої російської пропаганди, яка тільки нарощує свої масштаби, особливо в областях, де є окуповані території. А Запорізька область їх має.
Як реакцію на рішення уряду США учасники Медіаруху закликали міжнародні (іноземні) благодійні фонди й організації підтримки, які працюють в Україні, надати екстрену підтримку українським медіа і громадським організаціям медійної сфери, чия робота і подальше існування опинилися під загрозою через втрату інституційного фінансування. Медіарух наголошує: важливо, щоб ця допомога не лише допомагала виживати, але й посилювала спроможність і стійкість, що дозволить пережити подібні кризи в майбутньому. Також вони звернулися до українських громадян і бізнесу з проханням підставити плече незалежним медіа і медійним організаціям як на національному рівні, так і у своїх регіонах.
Тут можна побачити, як і кому можна допомогти. Тримаймося.
Наталія Виговська, регіональна представниця Інституту масової інформації в Запорізькій області