Повітря в Запоріжжі багато років містить високі концентрації небезпечних речовин, які впливають на здоров’я населення. Однак станом на зараз покращення цієї ситуації досі немає.
Inform.zp.ua розбирались, чим небезпечний стан повітря у Запоріжжі зараз, що робить міська влада із забрудненням, а також, як запоріжці можуть посприяти розв’язанню проблеми.
Чим та для кого особливо небезпечне забруднення повітря
Шкідливі речовини в повітрі не є чимось новим для Запоріжжя – промислового міста, говорить лікар відділу моніторингу та реагування на небезпеки Запорізького обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ Євген Тулушев.
За його словами, особливо забруднення стосується Заводського, Вознесенівського, Дніпровського та Шевченківського районів. Комунарський район трохи чистіший, а найменше шкідливих речовин фіксують у Хортицькому районі, де іноді повітря буває зовсім чистим.
Після початку повномасштабного вторгнення окремі заводи зупинили роботу чи скоротили виробництво. У 2022 році це призвело до короткочасного зниження забруднення. Проте вже у 2023 році показники повернулися до попереднього рівня. Приблизно кожне п’яте дослідження, каже Тулушев, показує перевищення норм.
Серед найбільш небезпечних речовин він виділяє такі:
- Дрібнодисперсний пил – може проникати в легені та викликати онкологічні захворювання.
- Формальдегід та фенол – також можуть викликати злоякісні пухлини, але менш небезпечні.
- Сірчані сполуки – впливають на дихальні шляхи, викликають хронічні захворювання.
Крім них, також фіксують перевищення пилу та сірководню.
“Найбільш вразливими є діти, люди похилого віку і люди з хронічними захворюваннями. Як завжди, це найбільш вразливі верстви населення”, – зазначив лікар.
За даними ВООЗ, у 2016 році в Україні 2538 людей на 100 000 населення передчасно померли або отримали інвалідність через забруднення повітря. Також забруднення пилом стало причиною передчасної смерті 42 916 українців у 2019 році й 9% випадків інфаркту міокарда.
Як відстежувати стан повітря
Запоріжці можуть слідкувати за станом повітря завдяки сайту SaveEcoBot, який демонструє останні вимірювання у деяких районах міста: Хортицькому, Дніпровському та Вознесенівському.
Восени 2024 року екоактивіст Микола Ралик створив петицію, яка пропонувала надавати запоріжцям інформацію про якість повітря та наслідки вдихання забрудненого повітря. Втім, станом на зараз вона не так і не назбирала необхідну кількість голосів.
Також прогнози щодо стану повітря публікує місцевий гідрометцентр. Якщо через погодні умови повітря стає особливо небезпечним для запоріжців – вони повідомляють про це і рекомендують менше перебувати на вулиці, закривати вікна в будинках та пити більше води.
Зараз в місті діють п’ять постів спостереження за станом атмосферного повітря, які відбирають проби чотири рази на добу, шість днів на тиждень. Вони розташовані у трьох районах: Вознесенівському, Олександрівському та Дніпровському. У Запорізькому обласному центрі з гідрометеорології регулярно публікують результати цих досліджень.
Цього року в Запоріжжі з’явиться ще один автоматизований пост моніторингу повітря. Міністр захисту довкілля природних ресурсів Світлана Гринчук зазначила, що в умовах війни підприємствам складно проводити модернізацію, проте потрібно вдосконалити моніторинг та аналіз даних. Новий пост має допомогти ефективніше реагувати на екологічні загрози та планувати зміни після завершення війни.
Що робить міська влада Запоріжжя
6 вересня 2024 року відбулися громадські слухання з питання зниження концентрації забруднюючих речовин в повітрі. Тоді проєкт програми щодо зменшення кількості фенолу і формальдегіду проходив процедуру стратегічної екологічної оцінки. Після цього його мали винести на затвердження депутатами міської ради.
У місті мали розробити Програму охорони довкілля щодо поетапного зниження викидів забруднюючих речовин суб`єктами господарювання. У міській раді тоді заявили, що Запоріжжя стало першим містом України, яке згідно з новим законодавством готує таку програму. Над документом працювали півтори роки, починаючи з червня 2023 року.
Однак минуло вже більш, ніж півроку від проведення слухань і програму досі не затвердили. Минулого місяця на сторінці “Прозорро” із аукціоном опубліковали додаткову угоду. Згідно з нею, Інститут громадського здоров’я ім. О.Марзєєва має розробити документ до 15 травня 2025 року із можливістю дострокового виконання. Інші умови договору залишаються без змін.
Екоактивіст Микола Ралик ставить під сумнів ефективність програми з деяких причин:
- не враховуються реальні дані про забруднення. Хоча автоматичні станції фіксують щоденні перевищення норм фенолу та формальдегіду, у проєкті програми заходи для їх зниження відсутні. Розробники програми базуються на розрахунках, які показують, що проблем нібито немає.
- програма підтримує застарілі технології. У проєкті немає вимоги закрити всі мартенівські печі “Запоріжсталі” до 2027 року, як цього вимагає Міндовкілля. Натомість йдеться лише про одну піч до 2029 року, що подовжить використання застарілих технологій.
- закон вимагає створення регіональної програми, але Запорізька ОВА передала цю роботу місту. Це може дозволити підприємствам уникнути виконання програми через суд.
- реальні зміни будуть тільки після війни. Згідно з урядовою постановою, будь-які екологічні заходи почнуть виконувати лише через два роки після закінчення війни.
Що вже зараз можуть робити запоріжці
Екоактивіст радить запоріжцям не стояти осторонь проблеми. Адже, на його думку, кожен із нас може зробити внесок у боротьбу за чисте повітря. Почати можна із того, щоб ставити владі такі питання: коли буде виконано ваше право на чисте довкілля, хто відповідає за забруднення, та які дії вживаються для покращення ситуації.
“Не розраховуйте на те, що у відповідь на Ваші листи влада відразу почне очищати повітря. Але велика кількість звернень від Вас, від інших запоріжців змусить владу більш ретельно відноситися до забезпечення нашого права дихати”, – зазначає Микола Ралик.
Регулярні звернення мешканців та змушують владу діяти більш рішуче. Ралик також закликає підписувати екологічні петиції, поширювати інформацію у соціальних мережах і долучатися до акцій. Такі прості дії зроблять проблему більш помітною.
А якщо ви маєте знання в екології чи організаторські здібності, то можна долучитись і до громадських ініціатив, таких як “Маю право дихати”.
Крім вище зазначених порад, голова ГО “Екосенс” Тетяна Жавжарова пропонує містянам виконувати такі дії:
- Брати участь у громадських слуханнях та експертизах.
Це можливість мешканцям висловити свої пропозиції, поставити питання та вимагати дій від влади або підприємств. Головне – заздалегідь підготувати фахові зауваження, щоб слухання мали реальний вплив. Крім цього, можна аналізувати екологічні документи, виявляти неточності та готувати пропозиції у письмовій формі. Такий підхід дозволяє якісно впливати на рішення влади.
Так, наприклад, Міністерство захисту довкілля України відмовило підприємствам “Запоріжсталь” та “Коксохім” у наданні нових дозволів на викиди шкідливих речовин. Рішення стало результатом громадських слухань, на яких активісти та екологи представили обґрунтовані зауваження до проєктів.
Тоді активісти заздалегідь залучили експертів з промислової екології, які виявили помилки у документах підприємств. Йшлося про неточності в описах технологій, приховані додаткові викиди тощо. Важливим було те, що слово надавали не тільки представникам підприємств, а й громадським активістам та запрошеним екологам, які ставили підприємствам гострі запитання.
- Брати участь у робочих групах.
Громадяни можуть долучатися до робочих груп при міській раді, брати участь у розробці екологічних програм і контролювати їх виконання. Це дає можливість напряму впливати на ухвалення рішень.
- Писати колективні звернення.
Листи з підписами мешканців дозволяють об’єднати зусилля громади та привернути увагу до проблеми. Звернення мають бути конкретними, з чіткими вимогами.
Тетяна Жавжарова приводить як успішний приклад звернення 400 мешканців Зеленого Яру, яке лягло в основу адвокаційної кампанії #дорогу_зеленому та призвело до відновлення дороги та перехрестя по вул. Солідарності в Шевченківському районі Запоріжжя.
- Звертатись до влади через інші офіційні канали.
Скарги на смог та сморід можна подавати через офіційний застосунок Міндовкілля “Екозагроза” або міський контакт-центр 1580. Це простий спосіб фіксації проблеми та залучення екологічної інспекції. Контакт-центр приймає також звернення дим, надзвичайні ситуації тощо. В “Екозагрозу” можна також повідомляти про задимлення, смог заводу, сміттєзвалища, зарослі амброзії та інші загрози.
Нагадаємо, що на такі скарги реагує Державна екологічна інспекція південного округу. Проте були випадки, коли представникам не вдавалося увійти до підприємств. Наприклад, у Шевченківському та Вознесенівському районах міста. Тоді до влади направили офіційні листи для подальшого проведення перевірок.
Однак були і успішні фіксації порушень. Так, у лютому 2024 року, суд зобов’язав ПАТ “Укрнафта” сплатити понад 80 тисяч гривень за незаконні викиди в атмосферу на одній із АЗС у Запорізькій області. Порушення виявили під час перевірки екологічної інспекції. І хоча підприємство відмовилося добровільно компенсувати збитки, держекоінспекція виграла судову справу.
Як борються із забрудненням повітря у Європі
Успішним прикладом подолання промислового забруднення є німецьке промислове місто Ессен, яке перетворилося на одне з найзеленіших міст Європи. Ще в середині ХХ століття Ессен був одним із найбільш забруднених міст Німеччини. У 1960-х роках забруднення повітря і води там досягло критичного рівня: щороку понад 1,5 мільйона тонн токсичних речовин потрапляло в атмосферу. Проте завдяки масштабним екологічним ініціативам у 2017 році місто отримало титул “Зеленої столиці Європи”.
Серед головних змін було відновлення забрудненої річки Емшер, яка більше століття слугувала каналізацією для промислових відходів, а також створення екологічних парків та озер на місцях, де раніше були заводи.
Зокрема, одним із головних символів змін стало перепрофілювання промислового комплексу Zollverein – колишнього найбільшого вугледобувного заводу у світі. Сьогодні ця зона перетворилася на екологічний парк і музейний центр, який входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. У парку створені численні велосипедні маршрути, зони відпочинку та культурні об’єкти.
Місто застосовує так званий “зелено-блакитний” підхід. “Зелений” означає озеленення: створення парків, велосипедних маршрутів і міських ферм. Зараз більше ніж 100 ферм Ессена вирощують органічні продукти. Крім цього, на місцях колишніх шахт і заводів тепер живе понад 800 видів рослин і тварин.
А “блакитний” підхід фокусується на водних ресурсах: відновлення річок, створення озер і збір дощової води. Так, у парках створюють водойми, які живляться дощовою водою. Наприклад, озеро в парку Крупп та озеро Нідерфельдзее.
Також Ессен розвиває мережі велосипедних і пішохідних маршрутів, такі як велосипедне шосе Ruhr RS1, що має скорочувати викиди СО₂.
Приклад цього міста демонструє, що навіть у ситуаціях з критичним забрудненням можна знайти рішення. Ессен довів, що промислові міста можуть не лише подолати наслідки забруднення, а й стати прикладом для інших у боротьбі за чисте довкілля.
Авторка: Карина Сінько
📢 Inform.zp.ua працює, щоб ви знали правду. Ми щодня збираємо важливі новини про Запоріжжя, окуповані території та життя в регіоні. Якщо наша робота важлива для вас, підтримайте редакцію донатом — ваша допомога дозволить нам продовжувати писати для вас! ❤️ Підтримати: за посиланням 👈