Цьогоріч у Запорізькій області вже завершився сезон жнив. У порівнянні з минулим роком, аграріям вдалося зібрати наполовину менше врожаю. Проте по регіону дають обнадійливий прогноз щодо забезпеченням зерном.
Серед фермерів, які продовжують роботу в області – Микола Грабко. Його поля з пшеницею, соняшником та ріпаком у селі Комишуваха розташовуються неподалік від лінії фронту. Як йому це вдається під час війни, що робить, коли на власному полі знаходить уламки ракет, та чи вплинула мобілізація на роботу аграріїв – читайте в інтерв’ю Inform.zp.ua.
Вийшов в поле в перший день війни
Фермер Микола Грабко майже 20 років поспіль займається вирощуванням зернових та олійних культур на 500 гектарах землі. З початком повномасштабного вторгнення він не покинув цю справу. Ба більше, вранці 24 лютого 2022 року, коли стало відомо про початок російської агресії, пан Микола поїхав працювати на поле.
“Я поїхав на поля, саме був час розкидувати селітру. Повз проходить траса Запоріжжя-Маріуполь, дивлюся, як їдуть легкові машини з причепами та баулами. А я селітру розкидую в перший день війни…”, – згадує фермер.
Пан Микола є багатодітним батьком чотирьох дітей. Від початку повномасштабного вторгнення їхня сім’я не виїжджала за кордон, а залишалася в рідній Комишувасі.
“Тут моє життя. Поки є змога працювати на полях, я працюватиму. Так само й мої діти, які їздять зі мною на комбайні й виконують різну роботу”, – каже чоловік.
За словами пана Миколи, його старші сини й надалі хочуть займатися вирощенням зернових культур й продовжувати жити в Україні.
Останній дощ був у травні
У Запорізькій області у липні завершився сезон жнив. Цього року, ділиться фермер, зібрав удвічі менше врожаю, аніж торік. Така ситуація склалася й в інших аграріїв, що працюють на півдні країни.
“У порівнянні з минулим роком зібрали наполовину менше врожаю. Так як у травні були заморозки дуже сильні, коли саме наливалася пшениця та ячмінь, дуже вдарило це по культурах зерновим, вони вимерзли. У нас в травні був останній дощ, тому на врожай ще вплинула й засуха. Тоді ж був й град, який частково зачепив ріпак та соняшник, який саме піднімався на невеликій фазі росту”, – розповідає Микола Грабко.
Для порівняння щодо кількості врожаю, пан Микола наводить такі цифри: в минулому році із ріпака виходило зібрати 40-50 центнерів з гектара, то цьогоріч – 30-40 центнерів.
У Департаменті агропромислового розвитку Запорізької ОДА запевняють, що Запорізький регіон буде повністю забезпечений продовольчим зерном. Валовий збір озимої та ярої пшениці на підконтрольній Україні території області очікується на рівні 250 тисяч тонн. Для порівняння з минулим роком, на Запоріжжі зібрали 440 тисяч тонн ранньозернових та зернобобових культур.
Найбільша проблема – логістика
Раніше аграрії із Запорізької області здебільшого відвантажували та продавали свій врожай у найближчому порту в Бердянську, також продукцію переправляли по Дніпру суховантажами. Наразі доступ до цих водних артерій тимчасово обмежений через окупацію частини регіону. Найближчий морський порт Рені знаходиться в Одесі, що більш ніж за 800 кілометрів від Запоріжжя.
“Ті фермери, які ближче там живуть, їм трохи легше, бо вони можуть дорожче продати продукцію, й не витрачати більше коштів на перевезення. Нам в Запорізькій області дуже дорого виходить саме логістика”, – пояснює фермер.
За його словами, на початку повномасштабного вторгнення компанії перевізників з-за кордону, що закуповували продукцію в українських аграріїв, зовсім не хотіли їхати через війну. Вони просили, аби фермери приїжджали зі своїм врожаєм до них самостійно.
Пан Микола ніколи не експортував вирощену пшеницю на власних полях, а залишав у країні – продавав невеликим запорізьким підприємствам, які виробляють борошно. Так планує робити й в цьому році. Також млинове обладання є й в його підприємстві, куди привозять на переробку свою продукцію інші фермери.
“Ціна” хлібу
На запитання, чи вистачить Запорізькій області хліба цього року, фермер впевнено відповідає “Так”. Але й ціна на нього може незначно підвищитися, за його прогнозами.
Щодо іншого значення ціни на хліб, метафоричного, то вирощування зерна завжди було кропіткою працею, та це ж саме заняття на прифронтовій території підсилює його значимість. Поля, які є у власності Миколи, знаходяться неподалік від території, де ведуться активні бойові дії. Під час роботи на землі аграрії часто бачать відпрацювання авіації по противнику, проте, як каже чоловік, “вже звикли й не боїмося”.
“Раніше ми бойовик в кіно дивилися, а тепер це вживу – прямо на небі над нами. Інколи буває й до мене, й на поля інших фермерів прилітає чи то ракета, чи то уламки інших боєприпасів. Ми викликаємо саперів, вони приїжджають, перекривають все на місці. Вони підривають або вивозять в якесь інше місце. У саперів своя служба, вони, звичайно, молодці”, – каже пан Микола.
За його словами, комбайнери та трактористи під час роботи на полі часто натрапляють на такі “знахідки”. Одного разу його працівник зупинився, коли їхав та побачив уламок від ракети, коли підняв його, щоб повантажити, мало не наступив на міну.
“Комбайнер чудом не підірвався. Тоді також викликали рятувальників, вони знайшли ще з десяток таких на полі”, – розповідає фермер.
Мобілізація не оминула трактористів та комбайнерів
Влітку цього року уряд дозволив бронювати понад 50% працівників аграрного сектору й подовжили наявні бронювання на 3 місяці без необхідності подавати новий пакет документів.
За словами пана Миколи, в більшості аграрних підприємствах регіону наразі сталася складна ситуація з кадрами через посилення мобілізаційних заходів. Навіть за умови бронювання від служби у війську, впевнений фермер, це не гарантує, що людину не заберуть воювати – працюватиме вона комбайнером чи трактористом, які вкрай потрібні фермерствам.
“Так з великих до малих агропідприємств все й загнеться. Тримається все на волосині”, – підсумував аграрій.
Тік-ток тренди у запорізьких полях
Микола Грабко також активно веде свої соцмережі. За його сторінкою в Інстаграм слідкують понад 12 тисяч підписників, а в Тік-тоці – понад 40 тисяч.
У своїх відео фермер показує свої будні, розвінчує міфи про роботу “на землі”, а також публікує різні розважальні ролики.
Чоловік зізнається, що часто отримує на свою адресу в коментарях під постами та відео негативні коментарі. Часто вони різняться від дорікань, чому не виїхав з дітьми за кордон, до запитань “чому не на фронті?”. На хейт в соцмережах Микола ставиться спокійно.
“Я якось запитав у сина, чому мене так критикують. На що він мені відповів, що так трапляється з усіма в інтернеті, тому не треба зважати. Я вже зрозумів, що чим більше хейту, тим краще в мене відео в Тік-Ток просувається”, – каже він.
Чоловік ділиться, що навіть будучи оптимістом, реально оцінює ситуацію, тому, як і всі українці, непокоїться за майбутнє України та своєю працею допомагає людям та країні.
Фото надані героєм матеріалу
